Тариф на каналізацію в Миколаєві: чому цифра зросла і що це означає для містян

Пропозиція підняти вартість водовідведення майже у 2,5 раза — з 16,51 до 41,26 гривні за кубометр із ПДВ — викликала жваве обговорення в Миколаєві. Водночас тариф на саме водопостачання вирішили не чіпати: він залишається на рівні 17,53 гривні за кубометр. Це важливий нюанс, адже технічна вода, яка надходить у крани містян, досі не відповідає питним стандартам.

Причини, на які посилається підприємство, цілком конкретні: електроенергія подорожчала втричі, пальне також додало у ціні, а інфраструктура залишається зношеною і потребує постійного утримання в прифронтовому регіоні. Протилежний бік дискусії теж зрозумілий: будь-яке підвищення платіжок під час війни викликає роздратування, і люди очікують від місцевої влади не лише перенесення витрат на споживача, а й прозорості в управлінні та пошуку внутрішніх резервів.

Порівняння з іншими великими містами показує, що Миколаїв не є винятком. З 2022 по 2026 рік тарифи на воду й водовідведення переглянули практично всі обласні центри. У Києві сукупний тариф зріс із 30,38 до 63,79 гривні за кубометр, в Одесі — з 35,16 до 93,50 гривні, у Дніпрі — з 31,35 до 86,83 гривні. Львів тривалий час стримував ціни за рахунок дотацій із міського бюджету, але влітку 2026 року таки затвердив 56,38 гривні за кубометр (водопостачання — 36,04, водовідведення — 20,34). В Івано-Франківську тариф зріс із 28,24 до 65,51 гривні, у Запоріжжі — з 28,37 до 69,37 гривні, а в Кривому Розі — з 31,36 до 78,47 гривні за кубометр.

Якщо миколаївський тариф таки затвердять, сумарна платіжка становитиме 58,79 гривні за кубометр — це 17,53 гривні за водопостачання плюс 41,26 гривні за водовідведення. Така цифра ставить місто в нижньо-середній сегмент по країні: дешевше, ніж в Одесі, Дніпрі чи Кривому Розі, хоча й помітно дорожче, ніж було досі. Для родини, яка споживає умовні 10 кубометрів на місяць, різниця в платіжці буде відчутною, тому питання адресних субсидій для вразливих категорій виходить на перший план — саме так, як це вже робили в Дніпрі.

Головний виклик для миколаївської влади — знайти баланс між двома потребами, які суперечать одна одній. Стримування тарифів без належного субсидування з бюджету загрожує зупинкою очисних споруд та екологічною катастрофою. Водночас зростання витрат має супроводжуватися жорстким аудитом операційної ефективності підприємства, активнішим залученням міжнародної допомоги для відновлення мереж і чітким поясненням, на що саме піде кожна додаткова гривня з кишень містян.