Чому РФ вдарила бензиновими «шахедами» саме 12–13 вересня: пояснення експерта

Позаштатний радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш, в ефірі Radio NV розповів, чим був зумовлений масований удар бензиновими «шахедами» 12–13 вересня. За його словами, протягом літа росіяни накопичували запас таких дронів, розуміючи, що проти Києва вони малоефективні через велику кількість ешелонів малої протиповітряної оборони та роботу перехоплювачів.

«Вони дочекалися першого похмурого дня [12−13 вересня], тобто це дійсно був перший день з поганою погодою, для чого? Для того, щоб наші хлопці на перехоплювачах в камеру погано бачили шахеди», — пояснив Флеш. За його словами, саме за таких умов бензинові дрони «прорвали масовим польотом трасу» на захід України та атакували там об'єкти. Для мешканців західних регіонів це стало шоком, оскільки реактивні «шахеди» масовано туди не долітають.

Масштаб атаки підтверджують дані Повітряних сил. У ніч на 13 вересня російські війська випустили по Україні 453 ударні безпілотники типу Shahed, зокрема реактивні, а також дрони «Гербера», імітатори «Пародія» й S8000 «Бандероль». Сили ППО знешкодили 405 російських дронів і чотири S8000 «Бандероль». Протягом дня 13 вересня, з 6:30 до 18:00, окупанти атакували Україну 323 «шахедами», з яких 14 були реактивними, і застосували близько десяти баражуючих боєприпасів «Бандероль»/«Дань-Т». Напередодні, 12 вересня, у той самий часовий проміжок росіяни випустили 410 «шахедів», зокрема 37 реактивних, із яких вдалося знешкодити 336, у тому числі 23 реактивні.

Окремим епізодом цієї атаки стало влучання дрона в пасажирський потяг поблизу кордону з Польщею у Волинській області. Безпілотник поцілив у локомотив на залізничній станції Ягодин; потяг прямував із Києва до Варшави. Постраждалих унаслідок удару не було.

Для людей ці події означають, що погіршення погоди більше не можна розглядати як фактор, який знижує ризик атаки з повітря. Навпаки, як показує епізод 12–13 вересня, саме складні метеоумови противник може використати як прикриття, аби компенсувати слабші можливості бензинових дронів і дістатися туди, куди зазвичай не долітає зброя іншого типу. Це також змінює уявлення про безпечні тили: західні області, які рідше потерпали від реактивних дронів, тепер теж перебувають у зоні підвищеної уваги, зокрема об'єкти інфраструктури та залізниця.

Головний висновок із цієї атаки — росія адаптує тактику до української оборони й погодних умов, а отже, розраховувати на сезонне «затишшя» не варто. Натомість ідеться про потребу посилювати протиповітряну оборону навіть у тих регіонах, які досі вважалися відносно захищеними, та враховувати ширший набір сценаріїв ударів.