ДНК-лабораторія у Вінниці: що змінить нове обладнання для ідентифікації загиблих

Кошти виділили за рішенням депутатів 24 квітня 2026 року. За них придбали бокси для роботи з біологічними зразками, витяжні шафи та комп'ютерну техніку. Міський голова Сергій Моргунов каже, що завдяки цьому результати досліджень почали отримувати майже вдвічі швидше, а сама лабораторія отримала додаткові робочі місця.

Масштаб потреби видно з цифр: торік центр провів 4,5 тисячі ДНК-досліджень — у середньому близько 12 на день. Ще у 2024 році міськрада говорила про потенційну спроможність обробляти до 100 зразків щодня, тож запас для зростання є. «Лише минулого року центр провів 4,5 тисячі досліджень саме ДНК. Але вони потребують додаткового обладнання, і ми їх підтримуємо, щоб вони могли робити більше таких досліджень. З новим ресурсом ця кількість зможе суттєво зрости», — зазначив Моргунов.

Ідеться не лише про техніку. ДНК-аналіз — ключовий етап ідентифікації загиблих Захисників України, пошуку зниклих безвісти, дослідження особистих речей військових та формування доказової бази у справах про воєнні злочини. До бюро судово-медичної експертизи тіла надходять, зокрема, після репатріацій, і часто це останки з пізніми посмертними змінами — скелетуванням, гниттям, муміфікацією — або фрагментовані тіла. За зовнішніми ознаками встановити особу за таких умов неможливо, тому вирішальним стає молекулярно-генетичне дослідження. Експерт разом зі слідчим визначає, звідки відбирати матеріал, а родичі зниклих паралельно здають свої зразки. Далі генетичні профілі зіставляють у системі обліку, і в разі збігу інформація йде до органу, який призначив експертизу. Держателем реєстру геномної інформації є Міністерство внутрішніх справ.

Попри розширення, у Вінниці залишається невирішеним питання власної лабораторії при обласному бюро судово-медичної експертизи. Ще в березні завідувач відділу експертизи трупів Ігор Плахотнюк розповідав, що приміщення підготували й відремонтували, фахівці пройшли навчання, лишалося дочекатися обладнання. Зараз ситуація не змінилася: «Ми досі чекаємо на фінансування, якого, на жаль, так і немає. Хоча потреба у власній лабораторії велика. Це спростило б процес ідентифікації та пришвидшило отримання результатів». Нині молекулярно-генетичні дослідження для потреб бюро виконує НДЕКЦ МВС.

Загалом мережа ДНК-лабораторій Експертної служби МВС за останні роки зросла: після відкриття лабораторії в Полтаві у листопаді 2025 року в системі налічувалося 21 повнопрофільна лабораторія та три лабораторії прямої ампліфікації, а всі НДЕКЦ отримали швидкісні системи RapidHIT ID. Для порівняння: наприкінці 2024 року таких лабораторій було 17, на початку 2022-го — дев'ять, а кількість експертів у напрямі зросла зі 159 до 349. Причина — обсяг роботи: у 2024 році служба виконала понад 74 тисячі експертних проваджень і дослідила понад 151 тисячу об'єктів, а від початку повномасштабного вторгнення вдалося ідентифікувати понад 8,5 тисячі тіл та останків, які не вдалося встановити іншими способами.

Отже, нове обладнання у Вінниці — це насамперед скорочення часу очікування для родин, які роками не мають підтвердження про долю близької людини. Водночас питання власної лабораторії бюро судово-медичної експертизи залишається відкритим: без фінансування процес і далі залежатиме від потужностей центру МВС.