Світ не обирає Китай: чому репутаційні втрати США не стали шансом для Пекіна

Аналітики Bloomberg звертають увагу на парадоксальну ситуацію: дії президента США — від торговельних тарифів до пропозицій щодо Гренландії — завдають удару по міжнародному іміджу Вашингтона, але Китай не стає головним бенефіціаром цього процесу.

За даними дослідження Pew Research Center, у 25 з 36 опитаних країн КНР сприймають привабливіше за США. Навіть у Великій Британії, Канаді, Франції та Австралії лідер Китаю Сі Цзіньпін користується більшою довірою, ніж Трамп. Проте це не перетворюється на масове бажання переорієнтуватися на Пекін.

Більшість середніх держав обирають стратегію хеджування — зміцнення власної автономії та розширення зв'язків з різними партнерами без розриву фундаментальних відносин із Заходом. Ключовими стримуючими чинниками залишаються безпекові ризики для сусідів Китаю, непрозорість китайської політичної системи та залежність від західних ринків капіталу й технологій.

Показовим є приклад Індії. Після конфлікту з Пакистаном у травні 2025 року та запровадження Вашингтоном тарифів Нью-Делі активізував контакти з Пекіном і Москвою, зокрема взяв участь у саміті БРІКС. Однак в уряді країни це пояснюють не зміною орієнтирів, а розширенням власної автономії. Паралельно Індія уклала нові угоди з ЄС, Великою Британією та Японією, а США досі вважає безальтернативним довгостроковим партнером.

Схожу модель демонструє Європа. Еммануель Макрон закликає до самостійності ЄС в обороні та критикує політику Трампа щодо Гренландії, проте Франція не планує виходити з НАТО і посилює позиції проти торговельної експансії Китаю. Існуючі альянси — НАТО, G7 — зберігають міцність, а нові утворення, як-от Pax Silica у сфері штучного інтелекту, будуються навколо західних стандартів.

Таким чином, репутаційні втрати США не означають автоматичного зростання впливу Китаю. Дефіцит довіри до Пекіна змушує більшість країн триматися західного безпекового та економічного каркасу навіть у періоди криз у відносинах із Вашингтоном.