Магда: влада «бурбонізується», а зима може принести непопулярні рішення

Новий політичний сезон стартував у турбулентних умовах. Для України ключовими викликами залишаються здатність уряду працювати після чергового перезавантаження, бюджетна криза і залежність від міжнародної допомоги, євроінтеграція та перевірка інституцій на міцність. Про це в інтерв'ю директор Інституту світової політики, кандидат політичних наук Євген Магда розмірковує разом із журналістом.

За оцінкою Магди, візити американських спецпредставників до Москви й Києва не принесли зрушень: від Путіна не отримали жодних поступок, а Москва далі наполягає на територіальних вимогах. Політолог пояснює інтерес Трампа до таких поїздок потребою показати виборцям успіх перед проміжними виборами до Конгресу 3 листопада. Водночас він зауважує, що для України американське посередництво перетворилося на «валізу без ручки»: без нього не обійтися, але й ефективно використати складно, адже західні партнери переконані, що війна має завершитися переговорами. Магда також каже, що не бачить у команді Трампа тверезого ставлення до Путіна, оскільки той не має інструментів тиску на авторитарних лідерів.

Говорячи про можливу зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна і Путіна, політолог називає формат «на трьох» найнеприйнятнішим для України, тоді як діалог Вашингтона і Пекіна вважає прийнятнішим, хоч і не схильний переоцінювати його вплив на зв'язку Росії та Китаю. Окремо Магда звертає увагу на європейські виборчі кампанії та зростання впливу партій, які обіцяють дружбу з Росією, на тлі гібридних атак і міграційної кризи. Він не виключає, що Москва спробує тиснути на НАТО через прикордонні країни, зокрема після виборів у Латвії 3 жовтня, оцінюючи ймовірність такого кроку вище 50 відсотків, а саму вірогідність реалізації — не менше третини.

Найбільше занепокоєння в Магди викликають внутрішні справи. Він описує ситуацію як «гібридну бурбонізацію»: «Наші можновладці нічого не зрозуміли, нічого не навчилися, ще й крадуть». На його думку, реальний центр ухвалення рішень — Банкова, а парламент і уряд залишаються несуб'єктними. Політолог критикує кадрову політику, де особиста відданість важить більше за професіоналізм, і зауважує, що значна частина депутатів «втратила моральне право називатися представниками народу». Він попереджає: через бюджетні труднощі, можливі затримки соцвиплат, девальвацію та проблеми в енергетиці країну можуть сколихнути масові протести, а репресивні механізми тут не працюють — потрібен відвертий діалог із суспільством.

Підсумок: Магда не дає оптимістичних прогнозів на зиму й наголошує, що після завершення війни внутрішні проблеми не зникнуть, а загостряться. Водночас він нагадує, що українці вже доводили здатність спростовувати найпохмуріші прогнози.