Реформа СБУ: як поєднати стандарти ЄС і безпеку під час війни

Переговори про вступ України до ЄС офіційно стартували 15 червня 2026 року, і одним із найчутливіших питань стало реформування СБУ. Єврокомісія висунула проміжні вимоги, зокрема щодо перегляду повноважень спецслужби та зосередження її на профільних функціях — контррозвідці, захисті державності, боротьбі з тероризмом і кібербезпекою. Однак аналітичні матеріали, підготовлені за участю експертів, вказують на ключове протиріччя: ці вимоги сформульовані на основі практик мирного часу, тоді як Україна залишається єдиною країною-кандидатом, що веде повномасштабну оборонну війну.

Найбільш дискусійним є питання слідчих повноважень СБУ. Окремі експерти вказують на ризики поєднання контррозвідувальних і слідчих функцій в одному органі. Проте аналіз законодавства держав-членів ЄС, зокрема Польщі, Німеччини, Франції, країн Балтії та Скандинавії, показує: щонайменше у дев’яти країнах спецслужби, що відповідають за внутрішню безпеку, мають право досудового розслідування злочинів проти національної безпеки. Експертна оцінка Женевського центру врядування у секторі безпеки (DCAF) підтвердила, що єдиного стандарту в ЄС не існує, тому вимога позбавити СБУ слідчих повноважень не випливає з acquis ЄС і має розглядатися з огляду на національні інтереси.

Механічне перенесення моделей мирного часу може створити «вікно вразливості»: якщо функції передати іншим органам до того, як вони набудуть необхідних спроможностей, противник зможе цим скористатися. Навантаження на слідчих СБУ величезне — кількість справ про злочини проти основ національної безпеки вимірюється шестизначними показниками. Жоден інший орган наразі не має доступу до розвідувальної інформації та агентурних джерел, необхідних для розслідування таких справ. Тому принцип має бути таким: спроможність передує передачі функції.

Окремо аналітики наголошують: загроза з боку Росії не зникне з завершенням активної фази війни. Москва збереже розвідувально-підривний, диверсійний, кібернетичний та інформаційний потенціал. Досвід країн ЄС і НАТО після 2022 року свідчить про зворотну тенденцію — спецслужби посилюють у відповідь на російську гібридну активність. Для України, яка матиме найдовший сухопутний кордон із державою-агресором, скорочення спроможностей СБУ після війни було б неприпустимим. Натомість пропонується перепрофілювання: перерозподіл ресурсу на контррозвідувальний захист відбудови, критичної інфраструктури та іноземних інвестицій.

Високий рівень довіри до СБУ є важливим ресурсом реформи. За опитуванням Консультативної місії ЄС та соціологічної групи «Рейтинг» (2025 рік), СБУ посіла друге місце серед інституцій сектору цивільної безпеки з рівнем довіри 78%. Київський міжнародний інститут соціології фіксує зростання довіри з 31% у 2021 році до 54% у 2024-му. Це створює легітимність для змін, але потребує збереження через прозорість, підзвітність і послідовну комунікацію.

Підсумовуючи, трансформація СБУ має бути комплексною та враховувати реалії війни. Виконання євроінтеграційних зобов’язань і посилення безпекових спроможностей — не альтернативи, а взаємодоповнювальні завдання. Ключове питання не в тому, чи реформувати спецслужбу, а в тому, як зробити це так, щоб реформа посилила здатність держави протистояти агресору — і зараз, і в майбутньому.