Корупція в Україні: суспільство визнає проблему, але суперечить собі

У Києві відбулася експертна дискусія за участі представників антикорупційних органів, науковців та соціологів, присвячена підвищенню ефективності протидії корупції та економічним злочинам. Центральною подією стало оприлюднення результатів загальнонаціонального опитування, проведеного дослідницькою компанією «Active Group» у серпні 2026 року.

Як зазначив засновник компанії Андрій Єременко, рівень сприйняття корупції в суспільстві стабілізувався ще у 2024 році і залишається незмінним упродовж двох років. Традиційно найбільш корумпованими респонденти вважають правоохоронні органи та судову систему, до яких цьогоріч додалися територіальні центри комплектування. Натомість довіру отримують Збройні сили України, органи соціального захисту та Президент. При цьому близько 80% опитаних переконані, що активна боротьба з корупцією пов’язана із ризиком для життя.

Водночас соціологи звертають увагу на внутрішню суперечливість суспільних настроїв. Українці вимагають безкомпромісної боротьби з корупцією, проте вважають, що посадовці, які розпоряджаються мільярдними державними коштами, мають отримувати зарплату на рівні пересічних громадян. «Ми бачимо таку собі дивну історію: корупція — це проблема, що визнана всіма, вона ламає довіру до держави, але коли питаємо, скільки має отримувати людина, що бореться з корупцією, починаються дуже нелогічні відповіді», — зауважив Єременко.

Народний депутат Ярослав Юрчишин наголосив, що тема боротьби з корупцією потребує не лише врахування громадської думки, а й системної роботи із суспільством. На думку директора «Active Group» Олександра Познія, таке ставлення до чиновників має історичне коріння: для українців упродовж тривалого часу чиновник сприймався як «окупаційний елемент», а не як представник власної громади, що й формує відповідні очікування.

Представники профільних органів звернули увагу на інституційні виклики. Тимчасова виконувачка обов’язків голови АРМА Ярослава Максименко зазначила, що агентство, не будучи правоохоронним органом, фактично виконує правоохоронні функції, що створює колізію в роботі. Перший заступник директора БЕБ Тарас Щербай, своєю чергою, наголосив на недооцінці суспільством роботи Бюро: на відміну від гучних справ НАБУ та САП, розслідування БЕБ рідко потрапляють у медійний простір, хоча їхнє значення є вагомим. Зокрема, Бюро вже напрацювало методологію протидії схемам ухилення від податків через подрібнення великих підприємств на малі ФОПи — шість великих мереж публічно задекларували намір змінити структуру після розслідувань БЕБ.

Учасники дискусії сходяться на тому, що ефективна антикорупційна політика потребує не лише посилення інституційної спроможності органів, а й зміни суспільних настанов, зокрема через освітні програми, починаючи зі школи.