Реактивні «Шахеди»: чому перехоплювачі досі не в серії та що це означає для залізниці
Україна досі не має серійного виробництва дронів-перехоплювачів проти реактивних «Шахедів», а захист залізничної інфраструктури на землі залишається слабким. За прогнозом авіаційного експерта, ситуація з перевезеннями погіршуватиметься, якщо не вжити конкретних заходів.
Реактивні версії «Шахедів» стали новим викликом для протиповітряної оборони, і швидкого розв'язання цієї проблеми, найімовірніше, не буде. Авіаційний експерт Криволап нагадує: про загрозу в Міноборони знали ще з 2025 року, і вже тоді виробники перехоплювачів запевняли міністра Федорова, що протидія готова. На практиці ж зразки антидронів зіткнулися з труднощами.
Головна з них — швидкість. Звичайний дрон-перехоплювач фізично не наздоганяє реактивну ціль: якщо електричний апарат розганяється приблизно до 400 км/год, то реактивний «Шахед» може сягати 600 км/год. «Звичайний дрон-перехоплювач не може його наздогнати через різницю у швидкостях», — пояснює експерт. До того ж, за його словами, навіть удень уразити таку ціль засобами, що літають на швидкостях звичайних «Шахедів», складно.
Певний поступ є: у вересні 2026 року з'явилися кадри успішної роботи перших реактивних дронів-перехоплювачів, які публікував зокрема президент Зеленський. Однак у серійне виробництво вони ще не пішли. «Він тільки пройшов випробування. Його потрібно ще кодифікувати, прийняти на озброєння і тільки після цього можна починати все інше виробництво», — зазначає Криволап. Існує й інший тип перехоплювачів — ті, що атакують на зустрічних курсах, але їх можуть виробляти лише компанії, які опанували автоматичне виявлення та наведення, адже людина не встигає вручну спрямувати дрон на ціль.
За прогнозом експерта, «більш-менш нормальне» серійне виробництво варто очікувати між початком грудня і кінцем лютого. Але є суттєва умова: «зараз у держави немає грошей і компанії, пов'язані з виробництвом дронів, недоотримують кошти», тому точні терміни залишаються невизначеними. Наразі швидкісні «Шахеди» збивають передусім силами авіації.
Не менш критична ситуація із захистом інфраструктури на землі. Криволап каже, що не бачив серйозних заходів із захисту АЗС, будівель біля вокзалів чи самих вокзальних приміщень, як і обладнання локомотивів системами РЕБ чи кулеметами для швидкої роботи по цілях. Наслідки цього відчувають пасажири: великі затримки рейсів, зупинки потягів і висадка людей у полях. «Ця ситуація буде тільки погіршуватися, якщо ми не будемо робити відповідні дії», — прогнозує експерт.
Отже, питання не лише в тому, коли з'являться перехоплювачі. Навіть якщо серійне виробництво запустять у зазначені терміни, без фінансування виробників і без наземного захисту інфраструктури тиск на залізницю та інші об'єкти зберігатиметься. Для людей це означає подальші ризики для поїздок і вантажів, а для держави — потребу діяти одночасно на двох напрямах: прискорювати озброєння та захищати критичні об'єкти на місцях.
