Коли після лікування стає гірше: як пацієнту захистити свої права

В Україні пацієнт має право оскаржувати неправомірні дії медичних працівників і вимагати відшкодування шкоди, завданої здоров'ю. Водночас самого лише факту невдалого лікування для цього недостатньо: потрібно довести, що допомогу надали неналежним чином і що саме через це людині заподіяли шкоду.

Не кожен несприятливий результат у медицині свідчить про порушення з боку лікаря. Причинами можуть бути об'єктивні труднощі діагностики, нетиповий перебіг хвороби, пізнє звернення пацієнта або межі сучасної науки. Підставами для претензій натомість є хибний діагноз, неправильно обране лікування, помилкове трактування результатів обстежень або бездіяльність медика, якщо це завдало шкоди здоров'ю. Сам термін «лікарська помилка» в законодавстві України юридично не визначений — у побуті так називають дії чи бездіяльність медпрацівника, що призвели до шкоди пацієнту, і залежно від обставин ідеться про цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Якщо людина вважає, що її лікували неправильно, найгірший варіант — обмежитися усною розмовою з лікарем. Фахівці радять послідовно фіксувати кожен етап. Спершу варто зібрати всі медичні документи: результати аналізів та обстежень, діагнози, призначення, виписки зі стаціонару, рецепти. Якщо їх немає на руках, документи витребовують у медзакладу, а також звертаються до інших спеціалістів по додаткові висновки. Важливо зберігати чеки за ліки, обстеження й реабілітацію — вони знадобляться, якщо постане питання про компенсацію.

Далі — письмова скарга до керівника медичного закладу із чітким описом ситуації, переліком оскаржуваних дій та сформульованими вимогами. У МОЗ наголошують на письмовій формі: документ подають особисто з реєстрацією в медзакладі або надсилають поштою з підтвердженням вручення, щоб мати доказ звернення. Якщо відповідь не задовольнила, наступний крок — департамент або управління охорони здоров'я, де можна поскаржитися на якість допомоги та ініціювати клініко-експертну оцінку, зокрема у випадках розбіжності діагнозів. Також можливе звернення до органу із захисту прав споживачів, а за потреби — на урядову гарячу лінію 1545.

Якщо ж ідеться про серйозну юридичну вимогу, простого факту, що інший лікар поставив інший діагноз, недостатньо. Потрібно встановити, чи були дії медика неналежними, чи настала через це шкода і чи існує причинний зв'язок між ними. Для цього може знадобитися судово-медична експертиза, а в складних справах — кілька, з можливістю повторної на вимогу сторони. На необхідності довести, що негативні наслідки виникли саме через дії медика, а не через інші об'єктивні чинники, наголошує юристка Дар'я Єрьоменко. Враховують і поведінку пацієнта: лікар може не нести відповідальності, якщо людина сама порушувала режим або відмовилася від лікування.

Коли неналежну допомогу доведено, можна вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. До матеріальної належать витрати, пов'язані з погіршенням здоров'я, а також втрачений через зменшення працездатності заробіток. Моральна шкода стосується фізичних та емоційних страждань. Остаточний розмір компенсації визначає суд. Відповідачем зазвичай є медичний заклад як роботодавець, якщо лікар працює в ньому; якщо ж медик працює як ФОП — відповідальність на ньому. Персональна відповідальність медика теж можлива: стаття 140 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за неналежне виконання професійних обов'язків через недбале ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки — зокрема смерть пацієнта або інвалідність.

У суді недостатньо сказати «мені стало гірше після лікування». Потрібно документально відтворити весь ланцюг: яким був стан пацієнта, що діагностував лікар, які обстеження проводили, яке лікування призначили, що сталося після нього, яку шкоду отримала людина і чому вона пов'язана з діями чи бездіяльністю медика. До суду звертатися не обов'язково одразу — спершу можна спробувати вирішити питання через медзаклад та органи охорони здоров'я. Якщо домовитися не вдалося, подають позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а за відповідних умов — і витрат на правничу допомогу. У складних справах доцільно залучити юриста з медичного права.

Головне в такій ситуації — не втратити докази. Медичні документи, результати аналізів, призначення, чеки, висновки інших спеціалістів, зареєстровані письмові звернення та встановлений причинний зв'язок між діями медика і шкодою можуть відіграти ключову роль, якщо справа дійде до вимоги про компенсацію.