Ґудзяк про відмови: чому власна цінність не вимірюється посадою чи заробітком

Про готовність до відмов і пошук внутрішньої опори владика Борис Ґудзяк говорив у «Клубі експертів "Твого міста"», даючи старт другому сезону цього проєкту. За його словами, той, хто серйозно береться шукати кошти чи розвивати власні справи, має заздалегідь прийняти просту річ: відмов буде багато.

Ґудзяк навів і власний досвід невдач. Після багаторічних тренувань він так і не потрапив до шкільної баскетбольної команди, а після закінчення школи не вступив до Гарвардського університету. Були в нього, за його словами, невдачі й в особистому житті. Ці приклади він наводить не для того, щоб поскаржитися, а щоб показати: відмова не є вироком і не визначає людину.

Саме тому владика радить не міряти власну цінність здобутками, посадою, заробітком чи похвалою. Замість цього він пропонує повертатися до досвіду труднощів, які вже вдалося подолати, і бути вдячним за те, що вже маєш. Така опора, на його думку, працює надійніше за зовнішні підтвердження успіху, адже посади й похвали можуть зникнути, а пережитий досвід — ні.

Окремо Ґудзяк зупинився на тому, як поводитися в часи непевності. «У Климентія Шептицького відібрали все. Але він погідно дивився крізь тюремне віконечко й благословляв наглядачку, бо знав свою Богом дану гідність», – зазначив владика. Цей приклад він подає як ілюстрацію лідерства, що не залежить від обставин: навіть коли втрачено все зовнішнє, людина зберігає те, що визначає її саму.

Для тих, хто сьогодні шукає кошти на власні ініціативи або намагається підняти справу після провалу, такий підхід означає цілком практичну річ. Відмови — це не сигнал про неспроможність, а частина роботи, яку доведеться витримати. А стійкість у час непевності будується не на очікуванні визнання, а на пам'яті про подолане й на відчутті власної гідності, яку ніхто не може відібрати.