Нова російська балістика на 800 км: що це змінює для України та Європи
Росія виходить на фінальний етап випробувань нової балістичної ракети, здатної летіти до 800 кілометрів і маневрувати на траєкторії. За оцінкою військового експерта, це розширює зону загрози далеко за межі України.
Про завершальну стадію тестів нової російської балістичної ракети розповів директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський. За його словами, дальність польоту може сягати 800 кілометрів, а сама ракета здатна маневрувати краще за наявні зразки. Розробляли її з розрахунком на подолання протиракетної оборони.
Порівнюючи новинку з «Іскандером», експерт нагадав, що росіяни й раніше підвищували маневровість своїх ракет і шукали інші способи ускладнити перехоплення — зокрема через відстріл хибних цілей та засоби радіоелектронної боротьби. Значний досвід Москва здобула й під час застосування балістики по Україні, де працюють європейські та американські системи протиповітряної оборони. Маневрування справді заважає збиттю, адже класичну балістичну ракету перехоплюють у розрахунковій точці на кінцевій ділянці траєкторії.
Утім, головну небезпеку Храпчинський убачає саме в дальності. Збільшуючи радіус ураження, Росія прагне діставати райони, де бракує протиракетного захисту, і водночас відводити пускові установки далі від передової. Кремль, на думку експерта, розуміє, що Україна з часом матиме власну балістику для ударів по таких комплексах. Водночас досвід протидії «Іскандерам» показує: з маневровими цілями українська ППО справлятися вміє.
Щодо можливого здешевлення ракети експерт зауважив, що нині до зниження вартості зброї прагнуть усі виробники, зокрема й США, які працюють над дешевшими перехоплювачами PAC-3 та THAAD. Після виходу Росії з угод про обмеження таких ракет балістичні програми нарощують також Іран і Північна Корея. Британія ж створює для України балістичну ракету, ціна якої має не перевищувати 500 тисяч доларів.
За словами Храпчинського, дальність у 800 кілометрів загрожує й Європі, зокрема Сувальському коридору. Точніше оцінити радіус дії та тактику застосування можна буде, коли стане відомо, чи ракета матиме наземну, чи корабельну пускову установку.
Отже, ключове питання не лише в тому, наскільки далеко сягає нова ракета, а в тому, як швидко Україна та її партнери зможуть адаптувати ешелоновану протиракетну оборону до загрози, що виходить за межі нинішнього театру воєнних дій.
