Як удари РФ по складах змінюють ціни та полиці магазинів

Після масштабної атаки 5 серпня інтенсивність ударів по продовольчих складах стала найвищою від початку повномасштабного вторгнення, зазначає міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Найбільше постраждали складські потужності на Київщині, які забезпечують столицю, а також об'єкти у Дніпропетровській області.

Один масштабний удар по великому складському комплексу може завдавати бізнесу збитків на 3–5 млрд грн, а сукупні втрати вже обчислюються десятками мільярдів. Знищення складу означає не лише втрату будівлі, а й запасів продукції, що мали надходити до магазинів. Тому мережі поступово відмовляються від централізованих складів на користь менших, розосереджених об'єктів і прямих поставок від виробника. Для покупця це обертається тимчасовою відсутністю окремих позицій або звуженням асортименту.

Окрема проблема — розподіл відповідальності за втрачену продукцію. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що рітейл намагається перекласти воєнні ризики на постачальників, переглядаючи договори: раніше товар ставав власністю мережі після доставки на склад, тепер цю умову хочуть змінити. У підсумку весь тягар може лягти на одного учасника ланцюга. Міністерство аграрної політики виступає проти такого підходу — збитки мають ділитися між сторонами залежно від етапу логістики та маржинальності продукту.

Прямого прогнозу, що всі продукти подорожчають, експерти не дають, але додаткові витрати неминучі. Найчутливіші товари, що потребують охолодження: логістика для них може здорожчати на 35–50%. Загалом цей фактор здатен додати до 2,5% до цін на продовольство, залежно від товару, запасів і швидкості відновлення поставок.

Розв'язати проблему мала б програма страхування воєнних ризиків, яку готує Міністерство економіки, а також законопроєкт №6068-д про захист від недобросовісних торговельних практик. Поки ж бізнес працює в умовах дедалі дорожчої логістики, а держава недоотримує податки: за словами економіста Олега Пендзина, найбільші платники податків потерпають від атак, тоді як потреби на безпеку й оборону сягають трильйона гривень.

Підсумок: фізичного дефіциту базових продуктів в Україні не прогнозують, однак тимчасові перебої з окремими товарами, менший асортимент і додатковий ціновий тиск — реальні наслідки, з якими стикатимуться споживачі.