Аграрна криза в Україні: що означає блокада портів для цін та фермерів

Із 22 липня українські чорноморські порти фактично не працюють через блокаду. Альтернативні маршрути — Дунай, залізниця та автотранспорт — здатні забезпечити лише близько половини колишніх обсягів морського експорту агропродукції. Це створює критичну ситуацію для галузі: зерно нового врожаю знецінюється, а можливостей для його зберігання бракує.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що у центральних регіонах ціни на продукцію з поля впали більш ніж на 30%, у північних — понад 50% від ринкового рівня. Фермери, які не мають власних сховищ, змушені продавати врожай за будь-яку ціну, щоб розрахуватися за пальне, робочу силу та кредити. За оцінками експерта, брак потужностей для зберігання може сягати 7–11 мільйонів тонн, а частина підприємств малого та середнього бізнесу вже перебуває у стані, близькому до дефолтного.

Уряд намагається пом'якшити удар через програму кредитування «5-7-9%», яку розширили до 90 мільйонів гривень на юридичну особу, з можливістю реструктуризації до вересня 2027 року. Однак, за словами Марчука, комерційні банки часто відмовляють аграріям у цих коштах. Це ускладнює проведення посівної кампанії озимих культур, що може призвести до скорочення посівів. Експерт наголошує: програма має працювати щонайменше до року, аби підприємства могли реально скористатися підтримкою.

Ситуація на світовому ринку парадоксальна: тоді як в Україні ціни на пшеницю подекуди впали до 5 тисяч гривень за тонну, на глобальних біржах вони зростають. Це пояснюється відсутністю чорноморської зернової групи з України та Росії на ринку, що посилює продовольчу кризу в бідних країнах Африки та Азії. Внутрішні ціни на продукти також зростуть: уже з вересня молочна продукція та заморожені товари можуть подорожчати на 15–20%, м'ясо — на 10%, крупи — на 15%. Хліб, попри дешеве зерно, дорожчатиме щомісяця на 1,5–2% через логістику та енергоносії.

Підсумовуючи, аграрна галузь України стикається з потрійним викликом: блокада портів, брак зберігання та недостатня фінансова підтримка. Навіть якщо порти відкриються найближчим часом, величезні перехідні залишки зерна не дадуть швидко відновити ліквідність підприємств. Без довгострокових рішень від уряду та міжнародних партнерів криза може поглибитися, вплинувши на продовольчу безпеку як в Україні, так і у світі.