Удари по складах: чому дефіциту продуктів немає, але ціни можуть зрости

З початку серпня російські війська почали частіше бити по великих складах і розподільчих центрах торговельних компаній. Постраждали об'єкти Fozzy Group, «Фори», VARUS, NOVUS, АТБ, «Епіцентру» та інших мереж. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, під ударами опинилося близько 90% логістичної інфраструктури, яка забезпечує торговельні мережі продовольством, причому найбільші пошкодження зафіксовані в Київській та Дніпропетровській областях.

Через це ритейлерам доводиться перебудовувати звичну схему роботи: замість накопичення великих запасів у розподільчих центрах товари частіше везуть напряму від виробників у магазини, шукають нові маршрути й намагаються не тримати значні обсяги в одному місці. Попередньо збитки від одного масштабного удару можуть сягати 3–5 млрд грн, а загальні втрати складської та логістичної інфраструктури вже оцінюють у десятки мільярдів гривень.

На рівні окремих торгових точок наслідки вже помітні — десь тимчасово бракує певних позицій, і саме це підживило чутки про дефіцит у соцмережах. Частина людей почала закуповуватися наперед крупами, макаронами та цукром. Проте економісти закликають не плутати локальні збої з постачанням із загальнодержавним дефіцитом. Кандидат економічних наук і консультант НІСД Іван Ус наголошує, що продовольства в Україні достатньо, адже значна частина виробленої продукції залишається для внутрішнього споживання. Додатковий запас міцності створює і ситуація з аграрним експортом: через проблеми з морськими перевезеннями частина продукції, яка могла б піти за кордон, залишається на внутрішньому ринку. Економіст Андрій Новак також не бачить підстав говорити про масштабний дефіцит — бізнесу після ударів потрібен час на пошук нових приміщень, постачальників і маршрутів, і саме цей перехідний період дається взнаки окремими перебоями.

Проблеми з логістикою можуть позначитися на цінах. У Міністерстві аграрної політики допускають, що загальний вплив атак на вартість товарів становитиме близько 2,5%. Найуразливішими є позиції з обмеженою пропозицією та продукція, яка потребує спеціальних умов перевезення чи зберігання. Водночас різкого подорожчання всього асортименту експерти не прогнозують: на ринку працює конкуренція, тож покупець, якого не влаштує ціна, може піти до іншої мережі. Стримує ціни і сезонний фактор — на ринок надходить новий урожай овочів, фруктів, зернових та олійних культур.

Окремо експерти оцінюють ситуацію з ліками, де ризики дещо вищі — передусім для імпортних препаратів. Утім український фармринок не залежить від одного маршруту доставки: імпортні медикаменти заходять в Україну, зокрема, через Польщу та Румунію, тож пошкодження одного напрямку не означає автоматичного припинення поставок. За словами Івана Уса, ймовірні затримки з окремими імпортними препаратами, але говорити про повний дефіцит наразі передчасно. На ціну ліків впливають і собівартість виробництва, вартість імпортної сировини та курс гривні, хоча конкуренція між виробниками й аптечними мережами стримує надмірне зростання.

Отже, для споживачів головний наслідок ударів по складах — можливі короткочасні перебої з окремими товарами та їхнє подорожчання. Підстав для масового скуповування продуктів або ліків експерти не бачать.