Реактивні дрони РФ: чому Україні бракує засобів перехоплення і що це означає

Таку оцінку висловив Валерій Боровик — засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact та учасник бойових дій. За його словами, удари по автозаправних станціях не є випадковими: це вибрані ворогом цілі, і Росія масштабуватиме цю практику. Відтак питання протидії реактивним дронам перетворюється з технічного на побутове — від нього залежить, чи зможуть люди заправляти авто, чи працюватиме логістика й чи вдасться уникнути жертв серед цивільних.

За словами Боровика, нині в Україні бракує засобів для знешкодження реактивних безпілотників, які запускає Росія. Як відповідь він називає дешеві засоби перехоплення: інтерсептори — дрони-перехоплювачі, зокрема з реактивними двигунами, — а також недорогі ракети з головками самонаведення. "У відповідь на це можуть бути застосовані дешеві засоби знешкодження, як інтерсептори, тобто дрони-перехоплювачі, наприклад, з реактивними двигунами, а також дешеві ракети з головками самонаведення", — сказав він. Окремо експерт наголошує на роботі комплексів РЕБ, які мають збивати наведення дронів на ціль. "І це важливо зараз робити", — додав він.

Щодо обсягів, Боровик вважає, що Україні потрібно мати перехоплювачів утричі більше, ніж Росія запускає реактивних дронів. "Наскільки багато потрібно цих дронів – перехоплювачів? Мінімум помножити на три те, що прилітає нам. Тобто, якщо летить 500 реактивних дронів на день, то потрібно півтори тисячі таких перехоплювачів", — пояснив він. Водночас зауважує, що збивати реактивні дрони будуть не лише перехоплювачами.

На думку експерта, те, наскільки Україна зможе захиститися й адаптуватися, залежатиме від кількох факторів. Перший — швидке масштабування дронів-перехоплювачів, а для цього потрібні комплектуючі: двигуни, системи детекції та донаведення до цілі. Другий — масштабування дешевих ракет із головками самонаведення. Боровик не виключає появи якоїсь новинки, зокрема електромагнітного знешкодження чи лазера. "Це все виклики, на які на сьогодні немає відповіді. Такі рішення роками робляться, а ми хочемо їх зробити швидко і щоб вони діяли ефективно", — підсумував він.

Контекст цих викликів доповнює оцінка військового експерта та військовослужбовця ЗСУ Олександра Мусієнка. Він вважає, що Росія атакує Україну реактивними дронами заради створення паніки, тому б'є переважно по цивільних об'єктах. За його словами, поточна ситуація нагадує жовтень-листопад 2022 року, коли Україна зіткнулася з викликом російсько-іранських "Шахедів": тоді теж знадобився час, щоб з'явилися мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі. Мусієнко зазначає, що гарматна та ракетна ППО працює над збиттям цих дронів, але для Києва складність створює географія й траєкторія польоту — вздовж кордону з Білоруссю, далі руслом Київського водосховища та Дніпра.

Крім того, за його словами, ЗСУ вживають заходів для блокування повітряного простору в точках запуску безпілотників, а також активно шукають місця зберігання та пускові майданчики на території Росії — передусім у Брянській, Орловській і Ростовській областях, звідки з півдня ворог запускає ці дрони.

Підсумок: проблема реактивних дронів поки не має швидкого й дешевого рішення. Йдеться про гонку технологій і виробничих потужностей: Україні потрібні масштабовані перехоплювачі, недорогі ракети з самонаведенням і надійний РЕБ. Від того, як швидко вдасться налагодити їхнє виробництво й постачання комплектуючих, залежатиме не лише ефективність ППО, а й безпека цивільної інфраструктури та звичайних людей.