Чому Росія знову робить ставку на бензинові «Шахеди»: розбір тактики ударів по заходу України

За статистикою Повітряних сил, минулими вихідними окупанти суттєво скоротили кількість реактивних дронів у залпах, натомість зробили ставку на звичайні «Шахеди» з поршневими бензиновими двигунами. Генерал-лейтенант Ігор Романенко, засновник благодійного фонду «Закриймо небо України», в етері «Київ 24» пов'язав це насамперед із погодними умовами, які однаково впливають на застосування безпілотників обома сторонами.

Логіка тут економічна й оперативна водночас. Реактивні апарати дорожчі й чутливіші до погоди, тож для ударів по західних областях, куди доводиться долати довгі маршрути, дешевші бензинові дрони виявляються вигіднішими. «Скоріше всього, це було пов'язано... з тим, що погодні умови теж впливають на застосування більш вартісних дронів з реактивними двигунами. Оскільки вони ставили завдання бити по наших західних областях, дешевше і той запас дронів з бензиновими двигунами, вони з цієї точки зору тут корисніші», — пояснив Романенко.

Складна погода ускладнює роботу й мобільним вогневим групам, які зазвичай найефективніші саме проти повільних поршневих дронів. Хмарність і туман заважають виконувати завдання не лише ворогу, а й українським силам ППО. Водночас експерт нагадує: дрони-перехоплювачі, яких в України чимало, розвивають швидкість 320–330 км/год і цілком справляються з цілями на двигунах внутрішнього згоряння. Для порівняння, звичайний «Шахед» летить приблизно 225 км/год, тож запас швидкості для його знищення є.

Менша частка реактивних дронів у залпі не означає, що від них відмовилися. Навпаки, Росія береже дорожчі апарати для об'єктів, які вважає найважливішими, зберігаючи їхню ефективність навіть за можливих втрат під час перехоплення. Тому вибір типу дрона для конкретної атаки визначають не лише виробничі спроможності, а й комплекс чинників — погода, дальність маршруту та цінність цілі. Саме цим пояснюється те, чому інтенсивність застосування реактивних «Шахедів» може помітно коливатися від тижня до тижня.

Для людей у прифронтових і західних регіонах це означає, що характер повітряних тривог залишатиметься нерівномірним: десь частішатимуть повільні бензинові цілі, які легше збивати наявними засобами, а десь — поодинокі, але складніші для перехоплення реактивні удари по важливих об'єктах. Відповідно, розподіл сил ППО та мобільних вогневих груп має враховувати цю змінність, а не орієнтуватися на сталу «середню» картину обстрілів.