План порятунку економіки: три ризики, які можуть звести нанівець зусилля
Урядове дослідження «Українська економіка майбутнього» містить рекомендації, які можуть завдати більше шкоди, ніж користі. Експерти вказують на три системні помилки, здатні перетворити стратегію зростання на джерело нової кризи.
Документ, підготовлений Світовим банком і Київською школою економіки на замовлення уряду, має стати дорожньою картою відновлення. Однак критичний аналіз виявляє: його макроекономічний фундамент хибний, а окремі пропозиції суперечать як світовому досвіду, так і реаліям України.
Перша проблема — орієнтація на досвід країн Центрально-Східної Європи. Автори не враховують, що ці держави входили в ЄС у зовсім іншу епоху, коли дешева робоча сила була конкурентною перевагою. Сьогодні ж роботизація нівелює цей чинник. Крім того, якість інституцій в Україні залишається критично низькою: за показником верховенства права країна перебуває між Болгарією та Афганістаном. Інституційні реформи, на які покладаються автори, не дають миттєвого ефекту, а без них прогнозоване зростання на 6% на рік виглядає нереалістичним.
Друга помилка — заклик до фіскальної консолідації через підвищення податків. Автори пропонують збільшити податковий тиск із нинішніх 37% ВВП до 42–45%, водночас скорочуючи соціальні видатки. Проте високе оподаткування може собі дозволити лише країна зі зразковими інституціями, як-от Скандинавія. Для України це означатиме обнуління зростання або навіть рецесію, а проблема боргу лише загостриться. При цьому реальний борг приблизно на чверть нижчий за номінальний: частина позик забезпечена доходами від заморожених російських активів, а значна частка внутрішнього боргу повертається до бюджету через прибутки НБУ та держбанків.
Окремо експерти критикують пропозиції щодо скасування спрощеної системи оподаткування. Це не дасть очікуваних 3–5% ВВП додаткових надходжень — навіть за оптимістичного сценарію ефект не перевищить 1–2%, а ймовірніше, половина мікробізнесу піде в тінь, як це вже ставалося після «реформи Азарова». Прогресивний податок на доходи фізосіб також виглядає кроком назад: Україна вже двічі відмовлялася від нього.
Третя помилка — підтримка «пріоритетних секторів» як драйверів зростання. Світовий банк уже наступав на ці граблі в Латинській Америці, що завершилося борговою кризою 1980-х. Протекціонізм і субсидії вітчизняному виробнику — це шлях до стагнації, а не до інновацій. Натомість Україна має зосередитися на створенні сприятливих умов для конкуренції: вирішенні питань безпеки, реформі інституцій і зниженні податкового тиску для інноваційного сектора.
Підсумок: документ потребує ґрунтовної переробки. Без урахування інституційних реалій, реальної структури боргу та ризиків підвищення податків його рекомендації можуть призвести до протилежного результату — замість економічного дива Україна отримає стагнацію та нову боргову яму.
