Реформа СБУ: як поєднати вимоги ЄС і безпеку під час війни

Переговори про вступ України до ЄС офіційно відкрили 15 червня 2026 року. Однією з умов подальшого руху в межах Кластера 1 є реформування СБУ, зокрема перегляд її повноважень. Єврокомісія наполягає на зосередженні мандата спецслужби на контррозвідці, боротьбі з тероризмом, кібербезпеці та захисті критичної інфраструктури. Водночас дискусійним залишається питання слідчих функцій.

Аналіз законодавства держав-членів ЄС показує: єдиного стандарту для спецслужб не існує. Щонайменше у дев'яти країнах, зокрема Польщі, Німеччині, Франції та державах Балтії, органи безпеки мають повноваження досудового розслідування злочинів проти національної безпеки. Експерти Женевського центру врядування у секторі безпеки (DCAF) також підтвердили, що вимога позбавити СБУ цих функцій не випливає з права ЄС. Тож рішення має ухвалюватися з огляду на національні інтереси.

Ключовий ризик — так зване «вікно вразливості». Якщо передати повноваження іншим органам до того, як вони набудуть потрібних спроможностей, противник зможе цим скористатися. Слідчі СБУ розслідують справи про злочини проти основ національної безпеки, і жоден інший орган наразі не має доступу до розвідувальної інформації та агентурних джерел, потрібних для роботи з таким масивом справ. Тому принцип має бути таким: спроможність передує передачі функції.

Окрема проблема — післявоєнна перспектива. Навіть після завершення активних бойових дій Росія збереже потенціал для гібридної агресії: диверсії, кібератаки, інформаційні операції, спроби проникнення в економіку та політику. Досвід Польщі, країн Балтії та Скандинавії після 2022 року свідчить про зворотну тенденцію — ці держави посилювали свої спецслужби у відповідь на російську загрозу. Україна ж після війни матиме найдовший у Європі сухопутний кордон із країною-агресором.

Суспільна підтримка є важливим ресурсом реформи. За опитуваннями 2025 року, СБУ посідає друге місце серед інституцій сектору цивільної безпеки за довірою громадян — 78%. Для порівняння: у 2021 році цей показник становив лише 31%. Зберегти цю довіру можна через прозорість, підзвітність і послідовну комунікацію.

Підсумок: трансформація СБУ потрібна не лише Брюсселю, а й самій Україні. Реформа, яка звужує непрофільні функції та посилює профільні, відповідає національним інтересам. Однак її імплементація має враховувати воєнні реалії: виконання євроінтеграційних зобов'язань і зміцнення безпеки — не альтернативи, а взаємодоповнювальні завдання.