Авіалізинг як тест на довіру: чи справді БЕБ змінює підхід до бізнесу

Заступник директора БЕБ Павло Буздиган каже, що перед відомством стоїть завдання повернути довіру бізнесу й суспільства. За його словами, Бюро змінило модель роботи: замість реагування на окремі випадки почало комплексно аналізувати ринки та галузі й шукати рішення разом із підприємцями. «Для нас в першу чергу взаємодія з бізнесом - це інструмент економічної безпеки», — пояснює він, додаючи, що саме бізнес найкраще бачить галузеві тенденції та потенційні злочинні схеми.

Початково, за словами Буздигана, підприємці ставилися до зустрічей із БЕБ насторожено, а саме відомство сприймали радше як загрозу, ніж партнера. Ситуація почала змінюватися після галузевих конференцій і діалогів: бізнес, за його спостереженням, готовий удосконалювати процеси, але потребує передусім прогнозованості та чесності. Саме з такого діалогу, каже представник БЕБ, виникла ідея механізму досудового врегулювання у справах про податкові кримінальні правопорушення: підприємці готові відшкодовувати збитки й сплачувати штрафи, але не хочуть залишатися фігурантами проваджень через репутаційні та комплаєнс-ризики. Для напрацювання механізму створили робочу групу за участі адвокатів, представників Ради бізнес-омбудсмена та бізнесу.

У Раді бізнес-омбудсмена підтверджують, що діалог із Бюро став структурованішим і регулярнішим, і вітають задекларовану відмову від каральних підходів. Водночас там застерігають від поспішних висновків: перезавантаження інституції ще триває, тож оцінювати його практичні результати зарано.

Конкретним тестом на послідовність може стати історія з оподаткуванням лізингових платежів авіакомпаній на користь нерезидентів. З 2024 року БЕБ почало трактувати лізинг повітряного транспорту як користування обладнанням, а отже — як підставу для сплати роялті. На цій підставі відкрито кримінальні провадження щонайменше щодо п'яти перевізників, серед яких МАУ, «Авіакомпанія Константа», «Роза Вітрів», Н3Operations та «Скайлайн експрес»; у схожій справі може фігурувати й «Урга».

Авіаційна галузь наполягає, що проблема породжена неоднозначним трактуванням законодавства і потребує єдиного державного підходу. Міністерство фінансів у відповіді на запит зазначало, що оподаткування лізингу повітряних суден регулюється Податковим кодексом і міжнародними договорами, але Кодекс не передбачає оподаткування авіалізингу як роялті. Тож підхід Бюро без зміни законодавства в галузі називають тиском, здатним підірвати цілий сегмент пасажирських і транспортних перевезень: за даними Державного реєстру цивільних повітряних суден України, 86% авіапарку українських компаній — орендовані.

Саме тому питання винесли на податковий комітет Громадської ради при Мінфіні. За підсумками першого засідання вирішили ініціювати створення при міністерстві робочої групи, яка напрацює проєкт узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів. Така консультація не скасує автоматично відповідальність за минулі операції, але може стати додатковим аргументом у вже наявних спорах — адже сама потреба в роз'ясненні свідчить про неоднозначність застосування норми. Експертка з податкового планування Олена Кузнечікова пояснювала, що узагальнююча консультація може використовуватися як додатковий аргумент у спорах щодо операцій, здійснених до її затвердження.

Для авіакомпаній це принципово: їм потрібно розуміти, за якими правилами держава оцінює лізингові операції та які податкові зобов'язання з них виникають.

Підсумок очевидний: якщо прогнозованість і чесність справді є для БЕБ принципами, а не декларацією, то після появи офіційної позиції Мінфіну державні органи мають діяти узгоджено й не застосовувати до однакових операцій різні підходи. Авіалізинг покаже, чи перетворився діалог із бізнесом на конкретні рішення — там, де від них залежать діяльність компаній і збереження цілої галузі.