Паливна криза: чому урядовий план на зиму викликає занепокоєння експертів

Минулого місяця український ринок пального пережив серйозне випробування. Через поєднання глобальних геополітичних чинників, логістичних проблем та змін у законодавстві ціни на АЗС наблизилися до позначки 100 гривень за літр, а в окремих регіонах виник тимчасовий дефіцит дизпального.

Першою причиною напруги стало запровадження з 1 липня обов'язкового стандарту бензину з біоетанолом. Європейські постачальники виявилися не готовими до таких обсягів, а деякі іноземні НПЗ взагалі відмовилися постачати цей вид пального. Ситуацію погіршило загострення конфлікту на Близькому Сході: через загрозу Ормузькій протоці світові ціни на нафту зросли з 72 до 100 доларів за барель, на дизпальне — з 900 до 1300 доларів за тонну. Додатково ускладнила логістику блокада морських шляхів та обміління Дунаю, через що баржі завантажувалися лише на 30–50%. Черги на сухопутних кордонах, зокрема з польським концерном ORLEN, який зрізав серпневі квоти для України на 20–30%, лише посилили тиск.

Утім, завдяки активному імпорту бензовозами та відновленню міжнародних переговорів щодо Ормузької протоки, світові ціни тимчасово пішли донизу. Це зняло паніку та черги на заправках. У липні Україна імпортувала 562 тисячі тонн дизпального (на 5% більше, ніж торік) та 196 тисяч тонн бензину.

Проте експерти застерігають: розслаблятися зарано. Ворог продовжує системні атаки на енергетичну інфраструктуру, і уряд уже опрацьовує ініціативу щодо створення мінімальних обов'язкових запасів нафтопродуктів із 1 жовтня. Паливна галузь виступає проти цього в нинішньому вигляді. Головні ризики — відсутність безпечних сховищ (на лівобережжі майже не лишилося неушкоджених нафтобаз) та цілеспрямовані удари по транспорті й АЗС.

Єдиним дієвим рішенням фахівці вважають будівництво підземних нафтобаз. Для цього держава має спростити бюрократію, запровадити пільгове кредитування та створити вигідні умови для інвесторів. Водночас експерти радять аграріям, підприємствам і домогосподарствам завчасно сформувати власні запаси пального на зиму, щоб уникнути повторення ажіотажу.

Підсумовуючи: липень став сигналом, що паливна система України залишається вразливою. Без стратегічних інвестицій у підземні сховища та диверсифікації постачань зимовий період може принести нові цінові шоки. Для пересічних громадян це означає одне: варто готуватися до можливих коливань цін і дефіциту заздалегідь.