Чотири сценарії поширення H5N1 в Австралії: що вони означають

1 вересня 2026, 13:59 ·352 слівредакція

Смертельний штам пташиного грипу H5N1 поширюється узбережжям південної Австралії, загрожуючи дикій природі. Науковці окреслили чотири ймовірні шляхи розвитку епідемії.

Вірус H5N1, який уже спричинив загибель тисяч диких птахів та щонайменше двох довгоносих морських котиків, рухається вздовж південного узбережжя Австралії. Екосистеми континенту суттєво відрізняються від тих, де вірус лютував раніше, тому точний прогноз ускладнений. Проте моніторинг ситуації критично важливий для оцінки масштабів загрози та захисту вразливих видів, зокрема австралійського морського лева.

Експерти виділяють чотири основні сценарії. Перший — водоплавні птахи, як-от качки, чаплі та лебеді, можуть занести інфекцію у внутрішні водно-болотні угіддя. Через посушливі умови, спричинені Ель-Ніньйо, водойми мілітимуть, змушуючи ослаблих птахів збиратися біля останніх джерел води, що перетворить їх на осередки вірусу.

Другий сценарій стосується субантарктичного острова Маккуорі, де пінгвіни, тюлені та морські птахи досі уникали зараження. Однак на подібних островах, як-от Кергелен чи Крозет, вірус уже завдав значної шкоди. Влада евакуювала дослідників з Маккуорі, аби убезпечити їх від можливого спалаху.

Третій прогноз пов'язаний із буревісниками, які за кілька тижнів повернуться на острови Бассової протоки після глобальної міграції. Вони можуть масово підхопити вірус, що призведе до величезних втрат. Четвертий сценарій передбачає поширення інфекції через тварин-сміттярів — лисиць, котів, які можуть занести вірус у міські екосистеми, вражаючи сорок, посумів та інших тварин.

Попри серйозність загрози, ситуація не безнадійна. Жоден вид у світі ще не вимер через пташиний грип, а деякі популяції відновлюються завдяки імунітету тих, хто вижив. Головне завдання — оцінювати не лише кількість загиблих, а й відсоток втрат у популяціях. Для рідкісних видів, як-от фрегати, навіть десятки загиблих можуть бути катастрофою, тоді як для мільйонних колоній крячків тисячі смертей — незначна втрата.

Складність полягає в тому, що точну чисельність відомо лише для обмеженої кількості видів, а природні коливання між посухою та дощами створюють статистичний «шум». Багато тварин у віддалених регіонах взагалі не моніторяться, тому реальний масштаб епідемії може бути недооцінений.