Удар по Московській області в день виборів: що це змінює для Росії та України

Парламентські вибори в Росії, перші від початку повномасштабного вторгнення, завершилися передбачувано: після підрахунку 95% бюлетенів «Єдина Росія» отримала 57,8%, а Комуністична партія — 13,8%. Водночас 20 вересня Московська область зазнала масованого удару безпілотниками та ракетами, внаслідок якого було пошкоджено великий нафтопереробний завод у районі Капотня на південно-східній околиці Москви. Це підприємство забезпечує значну частину столиці пальним, зокрема дизельним і авіаційним. У соцмережах з'явилися відео пожежі на об'єкті.

Для мешканців Московської області наслідки відчулися швидко: у понеділок біля автозаправок знову виникли черги, а на окремих АЗС почали обмежувати продаж пального. Завод у Капотні вже зазнавав ударів раніше, і після кожного з них у регіоні періодично виникали перебої з постачанням. Це означає, що йдеться не про разовий інцидент, а про системну вразливість російської паливної інфраструктури, яка безпосередньо впливає на повсякденне життя людей.

Атака також ускладнила дипломатичний фон. За день до заяви президента США Дональда Трампа про нібито домовленість України та Росії припинити удари по енергетичних об'єктах він закликав Володимира Зеленського «припинити вибивати» об'єкти виробництва дизельного пального в РФ, мовляв, це сприяє глобальному дефіциту. Трамп наполягав, що саме війна в Україні, а не конфлікт з Іраном, спричиняє зростання цін на дизель у США, тоді як експерти частіше пов'язують подорожчання з ситуацією на Близькому Сході. Пізно ввечері в неділю Зеленський повідомив, що поговорив із Трампом і домовився про зустріч на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. «Є ідеї щодо кроків для деескалації та вирішення фундаментальних питань безпеки – енергетичної безпеки, продовольчої безпеки та захисту людського життя», – написав він у соцмережі X, додавши, що Україна готова зробити «дійсно серйозні кроки».

Окремий пласт — санкційний. Зеленський подякував Трампу за підписання закону, який назвав законодавством про «санкції з пекла». Документ, співавтором якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, дає президенту США повноваження запроваджувати масштабні санкції проти Москви та додаткові мита для країн, що й надалі купують російські енергоресурси. Водночас закон залишає Трампу широкий простір для маневру: він сам визначає, які держави можуть постраждати від мит, якими будуть ставки та кого звільнити від обмежень. У Кремлі на це відреагували стримано-негативно. «Безумовно, не сприяє відновленню двосторонніх відносин», — сказав речник Дмитро Пєсков, додавши, що це «навряд чи сприятиме більш успішному просуванню до врегулювання українського конфлікту».

Показово, що критика виборчого процесу цього року пролунала навіть зсередини системи. Багаторічний лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов назвав кампанію та підрахунок голосів «поверненням у лихі 90-ті», поскаржився на тиск на виборців і численні порушення, зокрема на незаконне, за його словами, видалення спостерігачів від партії в одному з регіонів. Він заявив, що партія порівняє копії протоколів із дільниць з офіційними результатами. Незалежні спостерігачі й раніше описували російські вибори як такі, що відбуваються за заздалегідь визначеним сценарієм, а ключовим механізмом називали тиск на працівників бюджетної сфери — з відстеженням явки та вимогою надсилати фото бюлетенів.

Що все це означає? По-перше, удар у день виборів демонструє, що війна не завершиться на умовах, вигідних Москві, попри прогнозований результат голосування. По-друге, вразливість нафтопереробки — це не лише військова, а й соціальна проблема для росіян: черги на АЗС і обмеження продажу пального відчуваються безпосередньо. По-третє, Київ балансує між тиском на російську економіку та складними переговорами з Вашингтоном, де санкційний важіль залишається в руках американського президента. Для України це означає, що дипломатичний трек і удари по інфраструктурі наразі йдуть паралельно — і саме від цього поєднання залежатиме подальший хід війни.