ДНК мумій розкрило справжнє походження віспи в Америці
Міжнародна група вчених уперше отримала генетичні докази того, що віспу до Південної Америки занесли європейські колонізатори. Аналіз ДНК мумій, знайдених на півночі Чілі, підтвердив давні письмові свідчення про одну з найбільших трагедій в історії.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, спирається на аналіз генетичного матеріалу, вилученого з двох природно муміфікованих тіл, похованих на півночі Чілі. Люди, чиї рештки вивчали науковці, померли між 1492 та 1631 роками — тобто в період, що безпосередньо збігається з початком європейської колонізації.
Виявлені вірусні геноми виявилися майже ідентичними, що вказує на одночасне зараження обох померлих невдовзі після прибуття європейців. Новий штам отримав назву CAM9. Побудоване фахівцями філогенетичне дерево показало, що він є сполучною ланкою між середньовічними європейськими варіантами вірусу та штамами, які циркулювали у XX столітті. За словами геноміста Шигеки Накагоме з Триніті-коледжу в Дубліні, ці геноми стали своєрідним знімком еволюції вірусу.
Аналіз також виявив цікаву динаміку: після стрімкого поширення в Америці еволюція штаму тимчасово сповільнилася на два століття. Однак у XIX столітті швидкість мутацій знову зросла — дослідники пов'язують це з початком масових вакцинальних кампаній.
Антропологиня Констанца де ла Фуенте Кастро з Університету Чилі звернула увагу на труднощі роботи з давньою ДНК, що з часом руйнується. Вона також наголосила на важливості розвитку місцевої науки в країнах Глобального Півдня, щоб унікальні археологічні та генетичні знахідки могли досліджуватися безпосередньо в регіонах їхнього виявлення.
Це відкриття не лише підтверджує історичні хроніки, але й дає змогу точніше зрозуміти, як вірус адаптувався до нових умов і яку роль відіграла імунізація у його еволюції. Такі знання можуть бути корисними для сучасних досліджень інфекційних хвороб.
Читайте також
