Чому Кремль не відступить: британська дослідниця про «тотемне» значення України

Російська ідеологія тримається на запереченні української окремішності, тож Москва перегляне свої цілі лише під тиском проблем усередині країни. Про це в інтерв'ю розповіла британська дослідниця Джейд МакГлінн.
Джейд МакГлінн, яка очолює Програму вивчення проблем України та Росії Центру державного управління і безпеки в Королівському коледжі Лондона, вважає, що вся російська ідеологія будується на тезі, нібито українці — це ті самі росіяни, яким «промили мозок» або яких Захід використовує як проксі-силу. Саме тому, на її думку, знищення України посідає «тотемне» місце в уявленні Кремля про власну країну та її роль у світі.
Із цього випливає практичний висновок: змінити розрахунки Москви здатен не тиск на фронті як такий, а ситуація, коли їй доведеться обирати між внутрішньою стабільністю та продовженням війни. МакГлінн наголошує, що ключову увагу варто зосередити на ударах великої дальності по різних цілях — це чинитиме значно більший тиск на російську економіку.
Дослідниця застерігає від сподівань на автоматичний бунт: росіяни не обов'язково повстануть проти режиму, проте суспільна напруженість «завжди знаходить вихід, іноді досить несподіваним чином». За її спостереженнями, багато громадян РФ досі «готові погоджуватися з війною за умови, що вона їх не торкнеться». Тож логічно, каже вона, показати мільйонам людей — зокрема через ціни на бензин — що наслідки існують, незалежно від того, працюють вони в пропагандистських студіях, на військових заводах чи просто сплачують податки. Війна «більше не може залишатися просто якоюсь там "спеціальною військовою операцією" десь далеко, про яку не обов'язково знати».
Водночас МакГлінн підкреслює, що й Захід має робити більше для підтримки України, особливо з наближенням зими. Ідеться і про постачання більшої кількості ракет-перехоплювачів, і про забезпечення людей генераторами, щоб вони мали доступ до тепла. «Якщо це, зрештою, перетвориться на гонку на виснаження, то нам потрібно робити набагато більше, щоб першою виснажилася не Україна», — заявила вона, відзначивши позитивні кроки європейських країн щодо нових закупівель.
Ці міркування з'являються на тлі суперечливих сигналів із Вашингтона. Президент США Дональд Трамп закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах, посилаючись на стрімке зростання світових цін на дизельне пальне. Міністр енергетики США Кріс Райт раніше говорив, що українські удари по російських НПЗ вплинули на ціни на дизель у його країні, а міністр фінансів Скотт Бессент назвав ситуацію «енергетичним шоком», частково пов'язаним із цими атаками.
Отже, для України вимальовується подвійне завдання: зберегти здатність тиснути на російську економіку, попри застереження союзників, і водночас домогтися від них достатньої допомоги, щоб пройти зиму. Якщо логіка МакГлінн правильна, саме поєднання зовнішнього тиску і внутрішніх труднощів у РФ, а не самі лише бойові дії, визначатиме, коли Москва буде змушена переосмислити свою роль у світі.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- На Волині попрощаються з воїном Русланом Коротковим, чию загибель підтвердила ДНК-експертиза
- Спека до +39° на Львівщині: прогноз на 4 серпня
- 5 простих прийомів, які зроблять вас привабливішими в колективі
- Погода 29 серпня: у Києві та області сухо та до +28°
- Магнітні бурі 10 серпня: чи варто метеозалежним хвилюватися





