Що означає можливий удар РФ по Польщі: сценарії відповіді без вступу НАТО у війну

Приводом для заяви Туска стали російські удари по українському пункту пропуску «Ягодин» поблизу польського кордону. Після екстреної наради з представниками уряду, армії та спецслужб польський прем'єр сказав, що країна працюватиме в посиленому режимі, адже не виключає поширення ескалації на власну територію.

Ключове питання, яке постає в такому разі, — реакція Альянсу. За оцінкою Івана Ступака, співробітника Служби безпеки України у 2004–2015 роках, на пряму участь НАТО у війні проти Росії розраховувати не варто. «НАТО свою "п'яту точку" не підніме, щоб виконати 5-ту статтю Північноатлантичного договору», — каже експерт. Він нагадує: щоб задіяти цю статтю, яка прирівнює напад на одного члена до нападу на весь блок, потрібне голосування всіх 32 країн-учасниць. За його словами, США та низка держав, які орієнтуються на них, такого рішення не підтримають. «Тому НАТО воювати проти Росії не буде. І я впевнений, що зараз у тій же Варшаві ламають голову над тим, що робити, якщо такі удари відбудуться», — додає він.

Відтак уся вага рішення лягає на саму Польщу. Серед реалістичних варіантів Ступак називає скорочення російської дипломатичної присутності та вислання дипломатів. Інший крок — розгорнути системи протиповітряної оборони у напрямку України, що експерт вважає слушним. Ще один сценарій — збивати російські дрони й ракети над українською територією поблизу кордону. Найдемонстративнішим, але й найризикованішим варіантом він називає спробу «перерізати» Сувальський коридор, який відділяє Білорусь від Калінінградської області Росії. «Для цього потрібно фактично "перерізати" коридор, поставити там танки, пояснити це внутрішній аудиторії та бути готовими до можливої відповіді з боку РФ. Бо вона може бути, і ці сценарії потрібно заздалегідь передбачати», — наголошує Ступак.

Попри перелік можливих кроків, експерт схиляється до думки, що серйозних дій Варшава не вдасться — так уже було, коли російські повітряні цілі залітали на польську територію. Для жителів прикордонних регіонів це означає, що ситуація залишатиметься напруженою, але без різкої ескалації з боку Польщі. Для України ж важливо, що навіть гіпотетичні кроки Варшави — від посилення ППО до збиття цілей над українським кордоном — тісно пов'язані з безпекою саме польської території, а отже, інтерес до захисту спільного простору зберігається.

Підсумок: заяви Туска фіксують новий рівень ризику для Польщі, але не гарантують ані прямої відповіді НАТО, ані негайних силових дій Варшави. Найімовірніше, йтиметься про дипломатичний та оборонний тиск, а не про танки в Сувальському коридорі.