Вибори до Держдуми РФ: що стоїть за триденним голосуванням і чому його називають фарсом

Голосування стартувало 18 вересня і триває до кінця дня 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України дільниці відкрилися ще раніше, і, за наявними даними, процес там відбувається під наглядом озброєних людей. Саме врахування результатів «волевиявлення» на цих територіях політолог Олексій Копитько називає основною причиною нелегітимності виборів. Він нагадує: усі федеральні кампанії в РФ після 2014 року, коли імітували голосування в Криму і Севастополі, мають такий самий фейковий статус.

Окрема лінія дискусії — заклики частини російських опозиційних діячів в еміграції приходити на дільниці. Копитько вважає це відкритим підігруванням Путіну, а мотив називає прагматичним: деякі емігрантські кола хочуть створити ілюзію власного «електорату» в Росії, щоб позиціонувати себе як силу, яка нібито впливає на внутрішні процеси. За його словами, таким діячам байдуже, за кого голосуватимуть росіяни — за провладну партію чи за комуністів, які закликають вбивати українців. Головне — можливість заявити про підтримку. Самій акції експерт дає визначення абсолютно антиукраїнської та пропутінської затії, яка дає Кремлю аргумент про нібито «суверенну демократію».

Результат кампанії визначений наперед: правляча «Єдина Росія» збереже контроль над парламентом, а антивоєнне «Яблуко» зняли з федерального списку ще до старту. Для Путіна перемога партії стане підставою заявити про народну підтримку війни і на цій основі ухвалювати непопулярні рішення — зокрема щодо мобілізаційного навантаження та відмови від територіальних поступок у переговорах.

Контекст додає і технічний бік: у ніч проти 19 вересня виборча система Москви зазнала масової кібератаки. Голова російського Центрвиборчкому Елла Памфілова заявила, що атака тривала майже безперервно.

Отже, йдеться не про змагання політичних програм, а про процедуру, яка має засвідчити підтримку чинного курсу. Для України ключовий наслідок — легітимізація голосів, поданих на окупованих територіях, і можливе посилення прихованої мобілізації замість відкритої. Відмова від територіальних поступок на переговорах також виглядає ймовірнішим сценарієм після завершення голосування.