Війна з Іраном: чому США не можуть вийти з конфлікту

Американський президент Дональд Трамп 16 вересня висловив сподівання, що війна з Іраном наближається до завершення. Водночас турецький експерт з міжнародних відносин, засновник аналітичної платформи «Політика і стратегія» Кемаль Киса оцінює ситуацію значно стриманіше: на його думку, Сполучені Штати вступили в цю війну не з власної волі, а під значним впливом Ізраїлю та єврейського лобі.

За оцінкою Кисі, безпосереднього національного інтересу США в цьому конфлікті немає, попри тривалі розбіжності між Вашингтоном та Тегераном і численні погрози, що лунали особливо за президентства Трампа. Експерт наголошує: «Америка зараз намагається вийти з цієї війни, але, на жаль, не може. Тому що почати або вступити у війну легко, але вийти з неї дуже складно». За його словами, Трамп шукає вихід, однак країна «ніби загрузла в болоті».

Причини глухого кута Киса пояснює тим, що заявлені цілі — знищення ядерної інфраструктури та військового потенціалу Ірану — залишилися недосягнутими. Наземну операцію США не розпочали, оскільки ані Вашингтон, ані Ізраїль не могли взяти на себе такий ризик через велику територію Ірану, гірський рельєф і потужну сухопутну армію. «Хоча Іран може відставати у сфері авіаційних і військово-морських технологій, його сухопутні сили є грізною силою. Тому довелося б вводити на територію Ірану, можливо, десятки або навіть сотні тисяч військових — ризик, на який Америка, цілком зрозуміло, не могла піти», — пояснив він.

Окремо експерт згадує початковий план США та Ізраїлю: після ударів по іранському керівництву та Корпусу вартових ісламської революції передбачалося за допомогою підтримуваних опозиційних організацій спровокувати внутрішні заворушення й повалити режим. Цей сценарій, за його словами, не спрацював — навпаки, іранське суспільство згуртувалося. «Події розвивалися не так, як вони хотіли. Навпаки, іранський народ почав діяти ще більш згуртовано, і цей план не досяг успіху. Надалі процес зайшов у повний військовий глухий кут. На жаль, це ще більше розпалило нестабільність на Близькому Сході», — сказав Киса.

Попри повідомлення про розбіжності між США та Ізраїлем і прагнення Вашингтона завершити війну, швидкий вихід із неї експерт вважає малоймовірним. Серед наслідків конфлікту він називає витрачені запаси ракет і боєприпасів, підірвану через нафтовий фактор економіку, значну шкоду світовій торгівлі, а також удари по особистому іміджу Трампа та по репутації Америки на міжнародній арені. Тим часом міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявляв, що Тегеран вважає підписаний у червні зі США Ісламабадський меморандум чинним і має намір повернутися до дипломатичного шляху врегулювання.

Отже, попри сигнали про готовність до переговорів з обох сторін, вихід із конфлікту залишається складним процесом із накопиченими військовими, економічними та репутаційними наслідками, які відчуватимуть і поза межами регіону.