Війна з Іраном: чому США не можуть вийти з конфлікту

На думку турецького фахівця з міжнародних відносин Кемаля Киси, засновника аналітичної платформи «Політика і стратегія», Америка вступила у війну з Іраном не з власної волі — значний вплив на це мали Ізраїль та єврейське лобі. Водночас, за його оцінкою, безпосереднього національного інтересу США в цьому конфлікті немає, попри серйозні розбіжності між Вашингтоном і Тегераном та численні погрози, що лунали особливо за президентства Дональда Трампа.

«Америка зараз намагається вийти з цієї війни, але, на жаль, не може. Тому що почати або вступити у війну легко, але вийти з неї дуже складно», — зазначив експерт. За його словами, Трамп шукає вихід із цієї ситуації, проте США ніби «загрузли в болоті».

Поставлених цілей — знищення ядерної інфраструктури та військового потенціалу Ірану — досягти не вдалося. Наземну операцію США не проводили, оскільки ні Вашингтон, ні Ізраїль не могли дозволити собі такий ризик через масштаби іранської території, гірський рельєф і потужну сухопутну армію. «Хоча Іран може відставати у сфері авіаційних і військово-морських технологій, його сухопутні сили є грізною силою. Тому довелося б вводити на територію Ірану, можливо, десятки або навіть сотні тисяч військових — ризик, на який Америка, цілком зрозуміло, не могла піти», — пояснив Киса.

За його словами, початковий план США та Ізраїлю після ударів по іранському керівництву та Корпусу вартових ісламської революції передбачав створення внутрішніх заворушень за підтримки опозиційних організацій і повалення режиму. Цей сценарій не спрацював: «Події розвивалися не так, як вони хотіли. Навпаки, іранський народ почав діяти ще більш згуртовано, і цей план не досяг успіху. Надалі процес зайшов у повний військовий глухий кут. На жаль, це ще більше розпалило нестабільність на Близькому Сході».

Попри повідомлення про розбіжності між США та Ізраїлем і прагнення Вашингтона завершити війну, швидкий вихід із неї наразі неможливий. «Вступити у війну легко, а вихід із неї — це процес… Америка витратила запаси ракет, боєприпаси та енергію, її економіка постраждала через нафтовий фактор, було завдано великої шкоди світовій торгівлі. Особистий імідж Трампа та імідж Америки також зазнали шкоди на міжнародному рівні», — наголосив експерт.

Варто зауважити, що 16 вересня президент США Дональд Трамп заявив про сподівання на наближення кінця війни з Іраном. А міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі зазначав, що Тегеран вважає підписаний у червні зі Сполученими Штатами Ісламабадський меморандум чинним і має намір повернутися до дипломатичного шляху врегулювання конфлікту.

Отже, ситуація навколо іранської війни залишається складною: попри декларації про прагнення до миру, США наразі не мають реального виходу з конфлікту, який уже завдав шкоди їхній економіці, міжнародному іміджу та стабільності на Близькому Сході. Дипломатичні кроки Ірану можуть стати одним із небагатьох шляхів до розв'язання, але остаточний результат поки що невизначений.