Тиждень в YouTube: інтерв'ю Буданова, візит Келлога та уроки 1918 року

35-та річниця відновлення незалежності України задала тон тижню, що минув. У публічному просторі дедалі частіше звучить формулювання «відновлення Незалежності», а не просто «День Незалежності». Це не лише термінологічна зміна: вона підкреслює тяглість української державності, що сягає часів УНР. Водночас цей історичний аргумент починає використовуватися і в політичних дискусіях — відсилання до 1918 року, коли внутрішні чвари призвели до втрати державності, стало своєрідним застереженням для сучасних еліт.

Центральною подією медіатижня стало інтерв'ю очільника Офісу президента Кирила Буданова для Наталії Мосейчук. Розмова, що тривала майже дві години, викликала значний резонанс. Окрім філософських роздумів про відповідальність влади, гість торкнувся теми протестів проти кадрових рішень президента. Його зауваження про людей з плакатами, мовляв, він «конкретно знає», хто саме їх ніс і чи воював цей протестувальник, спровокувало дискусію про межі допустимого висловлювання для посадовця такого рівня та про те, наскільки влада відстежує громадянську активність.

Окремим інформаційним приводом став візит до Києва генерала Кіта Келлога. Він дав серію інтерв'ю українським журналістам, у яких послідовно стверджував: «Росія не виграє цю війну». Ці заяви, хоч і компліментарні для України, прозвучали на тлі іншої резонансної події — візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви. Експерти, зокрема ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, не виключають, що ці візити можуть бути частиною складніших переговорних процесів, які стосуються не лише України, а й безпеки країн НАТО.

Окрему увагу привернула дискусія навколо інтерв'ю психологині Лариси Волошиної. Вона відстоювала важливість діалогу з російською аудиторією, яка прагне зрозуміти Україну, попри критику з боку частини медіаспільноти. Її позиція зводиться до того, що відмова від такого діалогу віддає інформаційне поле російській пропаганді. Ця суперечка оголила глибший конфлікт: чи варто українським інтелектуалам йти на майданчики, де їхні ідеї можуть бути нівельовані, чи це єдиний спосіб донести свою думку до ширшої аудиторії.

Підсумовуючи тиждень, можна сказати, що український медіапростір продовжує жити в режимі високої турбулентності. Суспільство отримує суперечливі сигнали: від оптимістичних запевнень іноземних партнерів до тривожних аналітичних прогнозів про демографічні та економічні виклики. Експерти, зокрема Євген Глібовицький, попереджають про порушення суспільного договору між владою та громадянами, що може мати серйозні наслідки для майбутнього країни. У цих умовах здатність суспільства до самоорганізації та критичного мислення стає запорукою його стійкості.