Сарана на Одещині відклала яйця: чи варто чекати навали комах

Спостереження зробив орнітолог Сергій Курочкін. За його словами, самиця перелітної сарани (Locusta migratoria) занурює в землю кінець черевця, розсуваючи часточки ґрунту міцними стулками яйцеклада. Відкладені яйця вона оточує пінистими виділеннями, які застигають і скріплюють землю навколо, утворюючи капсулу — оотеку, або «кубушку».

Така поведінка має цілком практичне пояснення: під землею потомство захищене від висихання, різких перепадів температури та частини природних ворогів. У місцевих кліматичних умовах перелітна сарана зазвичай зимує саме на стадії яйця. Коли навесні ґрунт достатньо прогрівається, з яєць виходять безкрилі личинки, схожі на дорослих комах. Вони живляться, ростуть і кілька разів линяють; стадії лялечки, як у метеликів, у сарани немає.

Попри помітність події, Курочкін застерігає від поспішних висновків. Одна самиця, яка відкладає яйця, не є свідченням масового розмноження. До того ж перелітна сарана — природний мешканець плавнів і навколоводних трав’янистих угідь Одещини. За невисокої чисельності ці комахи тримаються розосереджено й не привертають особливої уваги.

Ситуація може змінитися за іншого сценарію. Цьому виду притаманна фазова мінливість: коли особини тривалий час скупчуються, змінюються їхня поведінка, забарвлення та інші ознаки. Формується так звана стадна фаза — личинки рухаються щільними скупченнями, а дорослі комахи здатні утворювати перелітні зграї. «Це той самий вид, але з іншою стратегією життя», — пояснює орнітолог.

Щоб оцінити ризик спалаху чисельності, потрібні обліки комах і яйцекладок, дані про стан рослинності, вологість ґрунту та погоду. Один знімок дає цінне спостереження, але не прогноз на наступний рік. Для орнітолога сарана — ще й важлива ланка живлення птахів: великих прямокрилих поїдають шпаки, сорокопуди, боривітри та інші пернаті. Споживаючи рослини, комахи перетворюють їхню біомасу на поживу, доступну хижакам.

Водночас природні вороги не завжди здатні стримати масштабний спалах чисельності. Саме тому, на думку Курочкіна, такі натуралістичні фотографії мають особливу цінність: дата, місце та зафіксована поведінка перетворюють світлину на маленький документ про життя природи.

Отже, зафіксована яйцекладка — радше наукове спостереження, ніж сигнал тривоги. Остаточні висновки про загрозу навали комах вимагають системних обліків, а не поодиноких кадрів.