Чи зростуть тарифи на газ після війни: що каже експерт

Минулого тижня російські війська 13 разів атакували об'єкти групи «Нафтогаз» у різних регіонах, застосовуючи ракети та дрони. У компанії повідомили про значні руйнування виробничих потужностей, втрату частини видобутку та зупинку окремих об'єктів. Загалом цьогоріч інфраструктура «Нафтогазу» зазнала вже 293 атак.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев зазначає, що ризик перебоїв із газом узимку існує, проте не є базовим сценарієм. Найбільша загроза виникає, якщо одночасно збігаються сильні морози, атаки на інфраструктуру та піковий попит. Станом на 12 серпня у підземних сховищах накопичено близько 13,2 млрд куб. м газу, що перевищує мінімальний орієнтир уряду, але до початку сезону планується вийти на 14,6 млрд куб. м. Експерт не прогнозує повного зникнення газу для населення, натомість вважає ймовірними локальні або тимчасові труднощі та обмеження для промислових споживачів в окремих регіонах.

Дорожча енергія для бізнесу та руйнування потужностей уже частково впливають на ціни. Підприємства змушені більше витрачати на електроенергію, паливо, логістику та ремонт, що вони компенсують через підвищення цін на товари. Найчутливіші до цього енергоємні галузі: металургія, хімічна промисловість, виробництво будматеріалів та окремі сегменти харчової галузі. Водночас експерт застерігає від прямого зв'язку між кожною атакою та миттєвим подорожчанням: восени та взимку на інфляцію також впливатимуть курс гривні, врожай, світові ціни на паливо та безпекова ситуація.

Чинне законодавство забороняє підвищувати тарифи на розподіл газу, теплову енергію та гарячу воду для населення під час воєнного стану і ще шість місяців після його завершення. Проте збитки енергетичних і комунальних підприємств накопичуються: компанії ремонтують мережі, підтримують резерви та закуповують обладнання в умовах зростання витрат. За словами Рябцева, після війни можливі різні механізми компенсації розриву: поступове підвищення тарифів, бюджетні дотації, реструктуризація боргів, адресна допомога населенню або їх поєднання. Головне питання — хто нестиме основний тягар: споживачі, державний бюджет чи міжнародні партнери. Найнебезпечнішим для економіки експерт називає одночасне подорожчання енергії та скорочення виробництва, що створює подвійний тиск на бізнес і людей.

Підсумовуючи, найближчим часом тарифи для населення не зміняться, але після завершення воєнного стану питання фінансового розриву в енергетиці постане гостро. Від того, який механізм оберуть, залежатиме і цінова стабільність, і стан економіки загалом.