Інцидент СБУ—ГУР: як медіа висвітлили головну внутрішньополітичну подію 2–3 вересня

Інцидент, який визначив інформаційний порядок денний 2–3 вересня, — конфлікт між Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки, що переріс у перестрілку в Дніпровському районі Києва. За даними моніторингу, Суспільний канал висвітлював цю тему найповніше: з прямими ввімкненнями з місця подій, репортажами, експертними студіями та збалансованим поданням версій обох відомств. Натомість у телемарафоні більшість каналів обмежувалися заявою президента Володимира Зеленського та версією СБУ, а один із мовників взагалі не згадував подію.

Показово, що в ефірах телемарафону ця тема, попри її резонансність, часто розміщувалася в другій половині випусків новин. Жоден учасник марафону не вдався до експертного обговорення інциденту, тоді як Суспільне залучало аналітиків і журналістів-розслідувачів. Особливу увагу привертає фактична помилка, допущена в ефірі Суспільного: ведуча вечірнього випуску заявила, що заступник командира РДК Степан Каплунов нібито стверджував про застосування тортур, хоча сам Каплунов говорив лише про психологічний тиск і заперечував фізичний вплив.

Висвітлення фронтових подій також виявило дисбаланс. У звітні дні найактивнішими напрямками були Покровський і Костянтинівський, але в телемарафоні основну увагу приділили Покровському, тоді як Південно-Слобожанський напрямок залишився поза увагою. Суспільний канал, своєю чергою, взагалі не згадував про Костянтинівський напрямок — другий за інтенсивністю боїв. Ворожі повітряні атаки на Одесу, Київ і Дніпро Суспільне висвітлювало оперативніше — завдяки прямим репортажам кореспондентів із місць влучань.

Моніторинг також зафіксував системні порушення журналістських стандартів. У телемарафоні найчастіше траплялися розмиті посилання на анонімні джерела та емоційні оцінки в новинах. Окремо відзначено дисбаланс у представленні політичних сил: упродовж двох тижнів у гостьових студіях марафону були лише представники «Слуги народу», опозиційних депутатів не запрошували. Натомість на Суспільному зберігали баланс між владою та опозицією, хоча інколи не артикулювали це в ефірі.

Загалом медійна картина 2–3 вересня демонструє різні стандарти роботи редакцій: Суспільний мовник прагнув до глибшого аналізу та оперативності, тоді як телемарафон частково уникав складних тем і покладався на офіційні версії. Для глядача це означає суттєву різницю в повноті та збалансованості інформації залежно від обраного каналу.