Агроекспорт під ударом: що буде з курсом долара до кінця 2026 року

Атаки на портову інфраструктуру та знищення запасів експортерів уже впливають на валютний ринок. За оцінками фінансового аналітика Олексія Козирева, у вересні–листопаді 2026 року дефіцит валюти через скорочення агровиторгу та зростання попиту з боку постраждалих мереж становитиме $0,8–1,2 млрд щомісяця. Цей розрив доведеться закривати Національному банку через інтервенції.

НБУ вже витрачає значні обсяги резервів для підтримки курсу — щотижня $1,1–1,5 млрд. У пікові місяці, за прогнозом, витрати можуть зрости до $5,5–6,8 млрд на місяць. Паралельно регулятор буде змушений поступово девальвувати гривню до рівнів, закладених у бюджеті 2026 року. Середній розрахунковий курс закладено на позначці 45,7 грн/дол., однак реальний показник до кінця року, ймовірно, становитиме 46–46,4 грн/дол. Саме через проблеми з портами та логістикою до цього зростання додасться ще 25–35 копійок.

Окремим чинником стане рішення НБУ збільшити граничні терміни розрахунків за аграрний експорт зі 120 до 150 днів, яке набуло чинності 26 серпня. Формально це знімає з аграріїв ризик штрафів, але фактично створює додатковий розрив у надходженні валюти. Цей розрив триватиме до січня 2027 року, тож у листопаді–грудні та січні НБУ доведеться збільшити інтервенції ще на $1,1–1,9 млрд.

Ключовими факторами, що визначатимуть курс, залишаються своєчасність зовнішньої допомоги та обсяги золотовалютних резервів. Аналітик припускає, що їхній прогноз може бути переглянутий із $70 млрд до $58–61 млрд на кінець року через інтенсивні витрати на підтримку гривні.

Підсумок: до кінця 2026 року гривня, найімовірніше, послабиться до 46–46,4 грн/дол. Бізнесу варто враховувати цей ризик у плануванні, а НБУ — балансувати між підтримкою курсу та збереженням резервів.