Доба суцільних тривог коштує Києву до 14 мільйонів доларів

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин оцінив вплив тривалих повітряних тривог на столичну економіку. За його розрахунками, одна доба суцільних тривог призводить до втрат у розмірі 7–14 мільйонів доларів через зупинку транспортної логістики, великого ритейлу, будівництва та виробничих процесів. Тижнева інтенсивність атак може обернутися для міста сумарними збитками у 50–110 мільйонів доларів.

Річний ВВП Києва становить близько 50 мільярдів доларів — це майже чверть загальноукраїнського показника. Утім, до цієї суми входять фінансові потоки, інвестиції та зареєстрований у столиці бізнес, що фізично працює в інших регіонах, тож реальний внесок місцевого підприємництва менший. Для консервативної оцінки аналітик бере втрату 5% доданої вартості, що за 250 робочих днів на рік дає приблизно 10 мільйонів доларів на добу, з можливими відхиленнями від 7 до 14 мільйонів.

Збитки зростають нелінійно: за тиждень безперервних атак вони можуть сягнути 50–110 мільйонів доларів через накопичувальний ефект у робочі дні. Приклад — 27 серпня, коли 13 тривог тривали загалом 14 годин 46 хвилин, перекривши близько 60% робочого часу.

Під час простою державні органи, медичні заклади, ЦНАПи та освітні установи не зменшують ВВП, адже зарплати держслужбовців виплачуються незалежно від зупинки. Дрібний бізнес здебільшого продовжує працювати, натомість великі торговельні мережі змушені зачинятися. Критична інфраструктура функціонує безперервно з дотриманням заходів безпеки. Транспортна галузь зупиняє залізничне сполучення та великі логістичні центри, у метро повноцінно працює лише синя гілка. Будівельні майданчики повністю припиняють роботу, що тягне витрати на зіпсований цемент та оплату простою робітникам. Загальні втрати компаній складаються з відсутності продажів, зупинки виробництва, невиконання логістичних зобов'язань, псування товарів і штрафів за зірвані контракти.

Прямі влучання завдають значно більшої шкоди, ніж простій. Руйнування складів запускає ланцюгову реакцію: ритейлери лишаються без товару й доходу, логісти — без замовлень, виробники — без збуту. Це веде до зростання проблемних кредитів у банках, вимушених відпусток і звільнень. У Київській області знищено близько 400 тисяч квадратних метрів комерційних складських площ, зокрема 80–100 тисяч квадратних метрів дефіцитних холодильних складів для свіжих продуктів. Вільний резерв уцілілих якісних приміщень скоротився до 2,5%.