«Іскандер-1000»: що змінює більша дальність і чи впорається Patriot

Збільшення дальності російських «Іскандерів» суттєво не ускладнює їх перехоплення для української ППО, але дозволяє РФ відсувати пускові установки подалі від кордону. Що це означає для безпеки українських міст — у матеріалі.
Росія продовжує модернізувати свої балістичні ракети, зокрема збільшувати їхню дальність. Як пояснює експерт, для ударів по Києву за стандартної дальності «Іскандера-М» у 500 км пускову установку потрібно розташовувати в Брянській області приблизно за 150 км від кордону. Це робить її вразливою для українських розвідувальних та ударних дронів, які можуть виявити й знищити таку ціль.
За даними ГУР, реальна дальність стандартної ракети 9М723 становить близько 390 км, а модифікація 9М723-2 вже застосовувалася на відстань до 550 км. Інформація про випробування «Іскандера-1000» із дальністю до 800 км поки що не має підтверджених випадків бойового використання. Експерт припускає, що Росія намагається збільшувати дальність саме через загрозу для своїх пускових установок від українських далекобійних засобів ураження.
Принципово складність перехоплення «Іскандера» не змінилася. Ракета летить квазібалістичною траєкторією на середній висоті близько 50 км, може маневрувати в межах 300–400 метрів і витримувати перевантаження 20–30 g. Комплекси Patriot зазвичай починають супроводжувати таку ціль приблизно зі 100 км, а захоплюють для ураження орієнтовно за 25 км. За словами експерта, Patriot, зокрема PAC-3, здебільшого справляється з такими цілями.
Водночас збільшення дальності дозволяє Росії відсувати пускові установки від українського кордону. За останні півтора місяця було уражено щонайменше три російські пускові установки, зокрема комплекс «Бастіон» у Криму. Через загрозу українських дронів-камікадзе росіяни були змушені переносити частину районів запуску ракет по Київщині далі від Брянської області.
Росіяни також модернізують пускові установки, зокрема «Бора-М», яка має потужніші напрямні та посилену конструкцію через потужніший двигун. Ракети отримують удосконалені системи наведення — оптичні кореляційні головки DSMAC або радіолокаційні головки, стійкіші до впливу РЕБ. Для них використовують швидші процесори на іноземній елементній базі з Німеччини, Швейцарії, США та Тайваню. Частину технічних рішень Росія запозичила у північнокорейських ракет KN-23.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Бетон не зупинить ракету: чому захист енергосистеми — це ілюзія
- Чому РФ активізувалася на Донеччині: експерт про вікно можливостей
- Колорадський жук відступив: що вплинуло на його чисельність і чого чекати далі
- Ізоляція Одещини: навіщо РФ б'є по пунктах пропуску з Молдовою
- Дніпропетровщина зачищена від окупантів: що це означає для фронту






