Час на створення ракети проти реактивних дронів: досвід Frankenburg

Російські реактивні безпілотники, зокрема «Герань-4» та «Герань-5», за своїми характеристиками вже наближаються до крилатих ракет. За даними української розвідки, Росія спроможна виробляти близько трьох тисяч таких апаратів щомісяця, що вимагає відповідного масштабу виробництва засобів протидії.

Одним із перспективних проєктів є мікроракета Mark 1 від стартапу Frankenburg Technologies, заснованого 2024 року. Це малогабаритна твердопаливна ракета вагою менш як 2 кг, довжиною 65 см і діаметром 60 мм. Вона розвиває високу дозвукову швидкість і використовує візуальне самонаведення, що дозволяє зробити її значно дешевшою за «Шахед». Ракета здатна уражати цілі на дальності до 2 км та висоті до 1,5 км, включно з реактивними дронами, що рухаються зі швидкістю до 600 км/год. Її можна запускати з літаків або дронів.

Шлях до бойового застосування тривав близько 13 місяців. Перші інвестиції в розмірі 1,5 млн євро стартап отримав у жовтні 2024 року. У лютому 2025-го було підписано контракт із міністерством оборони Латвії, а перше збиття безпілотника (за класифікацією НАТО — 3 група) відбулося в грудні 2025 року. Лише у лютому 2026-го компанія залучила інвестиції в межах раунду Series A, досягнувши 40 млн євро сукупного фінансування, що дозволило відкрити завод у Ризі в червні 2026 року.

Наразі підприємство планує до кінця року вийти на темп 100 ракет на день, що відповідає рівню російського виробництва реактивних дронів. Frankenburg Technologies також збирається будувати заводи в Естонії, Великій Британії та Польщі, щоб досягти річної потужності в 1 млн ракет. Водночас радник президента України Сергій Бескрестнов наголошує, що Росія еволюціонує від реактивних БпЛА до реактивних ракет, тож Україні потрібні власні ракети-перехоплювачі, здатні протидіяти цим новим загрозам.