Чому енергетичного перемир'я з Росією, ймовірно, не буде — пояснення експерта

Військовий експерт Владислав Селезньов, колишній речник Генштабу Збройних Сил України, в ефірі «Фабрики новин» висловив думку, що енергетичне перемир'я не стане реальністю. За його словами, Путін розглядає удари по українській енергетиці як дієвий аргумент, щоб схилити нинішнє військово-політичне керівництво країни до поступок, фактично до капітуляції. Водночас Україна, за словами експерта, дедалі більше набуває спроможностей руйнувати ворожу енергетичну інфраструктуру.

Селезньов звернув увагу, що в різних регіонах Росії вже спостерігаються черги за пальним, а також руйнація підприємств газовидобувної та нафтопереробної галузей. На його думку, спільних точок дотику немає і Москва не демонструє готовності йти на компромісні рішення — отже, і Україна навряд чи погодиться на поступки. Удари по інфраструктурі РФ експерт називає тим самим важелем, здатним змусити Путіна до поступок. Він нагадав заяву президента Володимира Зеленського, зроблену два-три тижні тому: Путін не готовий поступатися, але його змусять прийняти умови, щоб «пекло на полі бою припинилося». Як саме це відбуватиметься і в які строки, Селезньов сказав, що прогнозувати важко через велику кількість чинників.

Окремо експерт послався на дані розвідки: у ворога поки що достатньо ресурсів для продовження активних бойових дій щонайменше до 2028 року. Це він пояснив тим, що російська газовидобувна та нафтопереробна промисловість працює, а отже, до російського бюджету надходять кошти. Пріоритетом видатків залишається оборонна та військова сфера, тож сподіватися, що ці гроші спрямують на щось інше, марно.

Контекст теми важливий для розуміння наслідків. 14 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна погодилася не завдавати ударів по об'єктах російської енергетики, і що РФ нібито готова вчинити так само. Зростання світових цін на дизельне паливо він пов'язав передусім із війною між Росією та Україною, а не з Іраном. Володимир Зеленський згодом відповів, що Україна запропонувала партнерам домовленість із Росією, яка зупинить знищення критичної інфраструктури. За його словами, продовольство, енергетика та інші базові елементи життєзабезпечення мають бути під захистом, адже російські удари спрямовані передусім проти них: щодня мішенями стають енергооб'єкти, портова інфраструктура, логістика, навіть склади з продовольством і фармацевтикою. У Росії ідею енергетичного перемир'я назвали гарною, але прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що для насичення світового ринку нафтопродуктами потрібне безпечне торговельне мореплавство, а Україна нібито не готова гарантувати таку безпеку. Він також зауважив, що повернення російського газу на європейський ринок — комерційне питання, і обговорювати відновлення поставок можна лише за умови їхньої вигідності для Росії.

Отже, навіть якщо домовленість про енергетичне перемир'я виглядає логічною з огляду на гуманітарні та економічні наслідки, сторони вкладають у неї різний зміст. Для Києва це захист цивільної інфраструктури, для Москви — предмет торгу й інструмент тиску. Поки що жодна зі сторін не демонструє готовності до компромісу, а отже, найближчим часом удари по енергетиці, найімовірніше, продовжаться з обох боків.