O OpinionАналітика та думки про Україну

Ажіотаж замість дефіциту: чому полиці спорожніли і що це означає для цін

·500 слівредакція
Ажіотаж замість дефіциту: чому полиці спорожніли і що це означає для цін

Після чергових російських ракетних ударів українці масово почали скуповувати продукти тривалого зберігання, а АТБ запровадив ліміт у шість одиниць на покупця. Фізичного дефіциту основних товарів немає — йдеться радше про панічний попит.

Порожні полиці, де ще недавно стояли гречка, борошно та олія, з'явилися в Дніпрі, Кривому Розі, Тернополі, Чернівцях, Рівному, Луцьку та Києві. Проте ритейлери пояснюють це не браком товару, а різким зростанням попиту. Саме тому АТБ вирішив обмежити продаж — не більше шести одиниць або кілограмів одного товару в одні руки. Представник мережі Сергій Демченко каже, що так намагаються стримати і панічні закупівлі, і оптовий викуп для перепродажу. У "Сільпо" тимчасову відсутність частини позицій пов'язують із наслідками обстрілів складів, тоді як у Novus ліміти вводити не планують, бо не бачать підстав.

Найбільше українці беруть борошно, крупи, яйця та соняшникову олію. Втім, керівник аналітичного відділу асоціації УКАБ Максим Гопка наголошує: фізичного дефіциту основних продуктів в країні немає. Україна має профіцит пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику та олії, достатньо цукру, яєць і м'яса птиці. Залежними від імпорту лишаються риба й морепродукти, цитрусові, банани, кава, чай, какао та рис. Перебої з ними можливі через логістику — зокрема після ударів по складах та інфраструктурі.

Ключове питання — ціни. Гопка попереджає, що штучний ажіотаж може підштовхнути інфляцію в найближчі місяці. Старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко вважає цей ефект незначним і нетривалим. Стримувати ціни мають хороший урожай, велика пропозиція агропродукції на внутрішньому ринку, відносно стабільний валютний курс і конкуренція між мережами. Показовий приклад — гречка: цього року її врожайність приблизно на 15% вища, ніж торік. Значно довший вплив на ціни мають не покупки населення, а руйнування складів і перебудова логістичних маршрутів, що додає витрат виробникам і мережам.

Нутриціологиня Альона Піддубна радить не закуповувати десятки кілограмів круп чи пляшок олії. Базового запасу на 3–5 днів достатньо, щоб родина спокійно пережила короткочасні перебої з електрикою, водою чи доставкою. Ротаційний запас на тиждень формують із продуктів, які й так регулярно споживають, а більші запаси виправдані хіба що для тих, хто живе далеко від магазинів або має обмежену мобільність.

Підсумок: полиці спорожніли не через брак продуктів, а через ажіотаж, який сам і створює короткочасний дефіцит. Помірний запас і відмова від масових закупівель — найдієвіший спосіб не підживлювати ні паніку, ні ціни.

Читайте також