Земля нагрівається вдвічі швидше: що це означає для України та світу
Швидкість підвищення середньої температури на планеті за останнє десятиліття подвоїлася. Дослідники припускають, що орієнтир у 1,5 °C може бути досягнутий уже у 2028 році.
За оцінками науковців, після 2014 року темпи глобального потепління помітно прискорилися. Якщо раніше середня температура на планеті зростала приблизно на 0,18 °C за десять років, то тепер цей показник сягає 0,36 °C. Такі висновки зроблено після аналізу п'яти ключових масивів даних про глобальну температуру.
Кліматолог Потсдамського університету Стефан Рамсторф оприлюднив дані, згідно з якими за нинішньої динаміки середня температура Землі може перевищити 1,5 °C від доіндустріального рівня вже у 2028 році — раніше, ніж передбачала низка попередніх прогнозів. Для перевірки розрахунків команда використала інформацію Європейського центру середньострокових прогнозів погоди, і на основі 20-річного середнього показника дійшла висновку, що ця позначка може бути досягнута найближчими роками.
Що це означає на практиці? Рамсторф наголошує: навіть незначне додаткове підвищення температури має серйозні наслідки. Кожна додаткова десята частка градуса підвищує ймовірність екстремальних погодних явищ, посилює тиск на природні екосистеми та наближає проходження небезпечних кліматичних рубежів. Найбільше занепокоєння викликає майбутнє льодових щитів Гренландії та Західної Антарктиди: надмірне потепління може запустити їхнє незворотне скорочення, а це в перспективі загрожує суттєвим підняттям рівня Світового океану.
Ризики не обмежуються таненням льоду. Дослідники попереджають, що подальше прискорення потепління наближає й інші критичні зміни — зокрема масштабну деградацію тропічних лісів Амазонії та порушення роботи великих океанічних течій. Ці процеси взаємопов'язані: зміна одного з них підвищує ймовірність збоїв в інших.
На думку науковця Berkeley Earth Зіка Хаусфазера, доказів прискорення потепління вже достатньо, але для точнішого визначення нових темпів потрібні дані за кілька наступних років. Він зауважив, що температурний стрибок 2023–2024 років частково був пов'язаний із явищем Ель-Ніньйо, проте лише цим впливом загальну тенденцію пояснити неможливо.
Автори дослідження вважають отримані результати достовірними із 98-відсотковою ймовірністю. Окремим чинником вони називають скорочення викидів діоксиду сірки та інших речовин, що утворюють в атмосфері аерозолі. Значна частина таких викидів раніше була пов'язана із судноплавством. Хоча діоксид сірки небезпечний для здоров'я, аерозолі з нього частково відбивають сонячне випромінювання і створюють ефект тимчасового охолодження. Після посилення обмежень на ці викиди у 2020 році кількість таких частинок скоротилася, а їхній стримувальний вплив на нагрівання планети послабився.
Підсумок: йдеться не про абстрактний прогноз, а про стиснення часових рамок, у яких суспільствам доведеться адаптуватися до нових кліматичних умов. Для України це означає потребу враховувати вищі ризики екстремальної погоди вже в найближчі роки, а для світу загалом — перегляд оцінок того, наскільки швидко потрібні рішення, що стримують потепління.
