Справа «Карфагена»: чому йдеться про реформу прокуратури, а не про окремий скандал

На думку політолога, директора Інституту світової політики Євгена Магди, справа «Карфагена» підтвердила глибоку кризу в прокуратурі, яку тривалий час застосовують як простий інструмент для усунення тих, кого влада вважає незручними. «Зазвичай це караючий меч президента», — заявив він, додавши, що за це прокурорським дозволялося майже все.

Магда нагадав про спробу минулого літа позбавити незалежності НАБУ та САП, ключову роль у якій, за його словами, відігравали Офіс генерального прокурора та його тодішній керівник Руслан Кравченко. «Горезвісну пресконференцію Кравченка пам'ятають усі. Лише завдяки тому, що на владу натиснули вулиця та західні партнери, антикорупційні органи сьогодні працюють. І працюють добре», — сказав політолог.

Окремий напрям тиску, за його оцінкою, — місцеве самоврядування, яке роками заважає центральній владі реалізовувати свої інтереси на місцях. Експерт згадує Кравченка та його першу заступницю Марію Вдовиченко, яка пішла у відставку слідом за керівником: за його словами, їхні підлеглі роками генерували провадження проти політичних опонентів, спершу координуючись з Андрієм Єрмаком, а після його відставки діючи за напрацьованими схемами.

Найпоказовішим Магда називає тиск на Київ: понад 1500 кримінальних проваджень проти столичної влади, більш як 1200 обшуків, понад 300 підозр — і лише 4 вироки. «Справи розвалювалися ще до суду або в суді. Задача була — зайти до КМДА, зробити виїмку документів, зупинити роботу», — зазначив він, додавши, що за це дозволялося «і про себе не забувати».

Висновок експерта простий: зміна окремої людини на посаді нічого не дасть. «Призначення нового Генпрокурора в існуючій системі координат зробить з нього умовного "пшонку" чи "кравченка" за дуже короткий час. Потрібно реформувати саму систему прокуратури», — наголосив він. На його думку, почати варто з конкурсного обрання керівників прокуратури із залученням незалежних експертів — за зразком НАБУ, САП і БЕБ.

«Керівник, який не завдячує своєю посадою виключно одному політичному центру, має значно більше простору для самостійності», — підсумував Магда. Тож справа «Карфагена» — це не просто черговий скандал, а тест на те, чи готова Україна перейти від держави персональних призначень до держави інституцій.