O OpinionАналітика та думки про Україну

Атаки по Росії та зростання невдоволення: що це означає для Кремля

·169 слівредакція
Атаки по Росії та зростання невдоволення: що це означає для Кремля

Постійні удари по російській території поступово накопичують негатив у суспільстві. За оцінкою експерта, це може мати відкладені наслідки для стабільності в країні.

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус звертає увагу на те, що невдоволення серед росіян, спричинене регулярними атаками по території Росії, має властивість накопичуватися. На його думку, цей процес не є миттєвим, але з часом може дати непередбачуваний результат.

Показовим сигналом експерт вважає те, що цього року навіть один із депутатів російської Держдуми публічно закликав припинити війну, посилаючись на загрозу соціальної кризи. Такі заяви з'являються в інформаційному просторі періодично, хоч офіційна Москва намагається їх не помічати й приглушувати.

«Має робити все, щоб ці якнайчастіше там звучали. Важливо, щоб все більше людей вважали, що зупинити війну зараз – найкращий варіант», – наголосив Ус.

Окремо експерт вказує на наявний у російському суспільстві запит на силову зміну влади. Як приклад він наводить спробу заколоту, організовану Євгенієм Пригожиним у 2023 році: тоді колона пройшла через Ростов-на-Дону, і жодних протестів проти дій вагнерівців на місці не було, хоча всім було зрозуміло, що йдеться фактично про військовий заколот. Відсутність опору в такій ситуації, на думку Уса, свідчить про прихований суспільний запит.

«Запит у населення на це є. І постійні удари по території Росії посилюватимуть бажання росіян припинити цю війну», – підкреслив він.

Отже, йдеться не про миттєвий вибух невдоволення, а про поступове накопичення втоми й роздратування. Для України це означає, що тиск на російську територію має не лише військовий, а й політичний вимір: він поступово змінює те, як росіяни сприймають саму війну та її ціну. Наскільки швидко ці настрої переростуть у щось відчутніше для Кремля, залежить від того, чи вдасться владі далі контролювати інформаційний простір.

Читайте також