Заборона соцмереж у Новій Зеландії: чи є вихід із глухого кута
Уряд Нової Зеландії готує законопроєкт про заборону соціальних мереж для дітей до 16 років, але ініціатива вже зіткнулася з критикою всередині владної коаліції. Розбираємося, що це означає для майбутнього цифрових свобод та захисту молоді.
Прем'єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон оголосив, що його партія внесе до парламенту законопроєкт, який зобов'яже соціальні платформи перевіряти вік користувачів і не допускати до сервісів дітей молодших 16 років. Серед запропонованих методів верифікації — аналіз акаунтів, біометричні технології та надання документів. За недотримання правил технологічним компаніям загрожують штрафи до 10% глобального доходу.
Лаксон пояснює рішення турботою про психічне здоров'я підлітків. За його словами, соцмережі піддають дітей шкідливому контенту та маніпулятивним алгоритмам, що погіршує їхній сон, навчання та стосунки в родині. Прем'єр визнає, що частина підлітків знайде способи обійти обмеження, але наполягає, що проблема надто серйозна, аби не спробувати її розв'язати.
Однак усередині правлячої коаліції ініціатива викликала розкол. Міністр закордонних справ і лідер партії «Перша Нова Зеландія» Вінстон Пітерс категорично відмовився підтримати закон. Він назвав його «колосальним провалом» і попередив, що для ефективного контролю доведеться вдаватися до блокування VPN або цифрових ідентифікаторів, що загрожує свободі та приватності громадян. Пітерс наполягає, що питання доступу дітей до соцмереж — це зона відповідальності батьків, а не держави, і називає такий підхід «втручанням у радянському стилі».
Нова Зеландія не перша країна, яка намагається обмежити доступ молоді до соцмереж. У грудні 2025 року аналогічну заборону для дітей до 16 років запровадила Австралія, але вже за пів року визнала, що обмеження майже не вплинули на підлітків, і подвоїла штрафи для порушників. У Франції Конституційна рада скасувала ухвалений закон через порушення свободи слова, тоді як Іспанія, Польща, Туреччина та ОАЕ лише готують або вже запроваджують подібні норми.
Досвід різних країн показує: технічні обмеження часто виявляються неефективними або стикаються з юридичними та суспільними спротивом. Питання в тому, чи зможе Нова Зеландія знайти баланс між захистом дітей і збереженням цифрових прав дорослих, чи повторить помилки попередників. Дискусія навколо цього законопроєкту стане індикатором того, як суспільства шукають відповідь на виклики цифрової епохи.