Локальні медіа України: як сектор виживає після шоку USAID і вчиться заробляти

Щорічне дослідження Media Development Foundation, яке охопило 61 незалежне регіональне медіа з усієї України, зафіксувало парадоксальну картину. З одного боку, сектор пережив різке призупинення програм USAID у січні 2025 року — 67% редакцій оцінили вплив цього рішення як помірний, суттєвий або критичний. Вісім медіа з вибірки навіть тимчасово припиняли роботу. З іншого — грантові надходження за друге півріччя зросли у 34% редакцій, а зменшилися лише у 25%.

Пояснення криється у швидкій реакції європейських донорів — Європейського фонду за демократію, German Marshall Fund, Internews, IWPR — які частково закрили прогалини після USAID. Це не системне відновлення, а радше «гранти-мости»: редакції, які встигли подати заявки, отримали фінансування. Головний висновок для донорської спільноти: раптовий обвал одного великого джерела не обов'язково означає катастрофу, якщо інші готові діяти швидко.

Уперше за роки моніторингу відбулася структурна зміна моделей фінансування. Частка редакцій, які отримують 80% і більше бюджету з грантів, упала з 61% у 2024 році до 42% у 2025-му. Мембершип-спільноти запустили або планують запустити більше половини опитаних, а 43% редакцій уже мають ненульовий дохід від аудиторії — хоч і скромні 2–5% бюджету. Водночас медіана донорського фінансування досі становить 75%, тож диверсифікація лише почалася.

Кадрова ситуація — найболючіша. Уперше головною причиною звільнень із регіональних редакцій стала мобілізація, а не перехід на іншу роботу. 41% редакцій називають утому команди ключовим викликом, 32% оцінюють психоемоційний стан колективу як низький або дуже низький. При цьому 57% медіа відчувають найгостріший брак менеджерів з продажів — саме тих фахівців, які мали б будувати нову модель фінансування.

Регіональні відмінності значні. На Сході 93% редакцій назвали дефіцит коштів головною проблемою, на Півночі однаково гостро стоять нестача працівників, обстріли та фінанси, а в Центрі на перший план вийшло психологічне виснаження (72%). На Півдні всі виклики присутні одночасно без домінанти.

Попри все, 33% редакцій уперше здатні планувати роботу на понад пів року. На 2026 рік вони розраховують на гранти (77%), рекламу (69%) і мембершип (44%). Практично чверть редакцій включає ШІ у плани навчання команд, а стратегічні цілі дедалі частіше формулюються як маніфести про фінансову стійкість і власні стандарти.

Сектор дорослішає швидше, ніж встигає підготувати людей, які втілюватимуть цю зрілість. Однак 2025 рік показав: навіть у кризу можна навчитися працювати з новою реальністю — ціною виснаження, але з чітким розумінням, що робити далі.