Білоруські журналісти в розшуку: що відбувається з медіа та чому це важливо для України

Голова Білоруської асоціації журналістів Андрій Бастунець під час конференції «Нова Білорусь» у Варшаві повідомив, що ситуація з правами медійників у країні залишається критичною. За ґратами перебувають понад 20 представників ЗМІ, а близько 100 журналістів оголошені у міжнародний розшук. Крім того, почастішали випадки тиску на родини медійників, які виїхали: за останні тижні зафіксовано щонайменше 15 інцидентів, коли силовики проводили обшуки у родичів або вимагали здати генетичний матеріал.

Майже всі незалежні ресурси та сама Білоруська асоціація журналістів визнані в країні «екстремістськими формуваннями», що створює правовий вакуум. Однак, на думку Бастунця, тиск можна чинити лише на те, що чинить опір, а масштаби репресій лише підтверджують стійкість та вплив білоруського медіасектору.

Медіаексперт Павлюк Биковський презентував результати опитування «Прес-клубу», згідно з якими 31,9% опитаних білорусів віком 18–65 років мають контакт із незалежними ресурсами. Незалежні медіа активно використовують соцмережі, зокрема короткі відео у YouTube Shorts та TikTok, що дозволяє збільшувати аудиторію навіть без підписки на «екстремістські» акаунти. 13 великих редакцій керують понад 133 акаунтами на шести платформах, використовуючи небрендовані та резервні канали для безпеки.

За даними Биковського, аудиторія незалежних медіа виявилася більш поінформованою з важливих питань, таких як збиття безпілотників у Білорусі чи польоти повітряних куль до Литви. 92% лояльної аудиторії незалежних медіа виступають проти війни, тоді як 67% лояльної аудиторії державних медіа — за. «Охоплення — це не те саме, що вплив. Можливо, висвітлення деяких державних медіа, того ж телебачення, дуже високе, але це не означає, що їм довіряють і що їхня інформація використовується, хіба що для прогнозів погоди, щоб приймати важливі для себе рішення», — зазначив Биковський.

Засновник проєкту NEXTA Степан Пуціл закликав редакції вийти з «інформаційної бульбашки» та освоїти нові платформи, оскільки аудиторія масово мігрує в соціальні мережі. Він наголосив, що білоруські проєкти можуть успішно конкурувати з великими російськими ресурсами: NEXTA Live випереджає за переглядами такі канали, як «Дождь» чи «Ходорковський Live». Учасники дискусії закликали демократичні сили активніше підтримувати білоруські медіа, адже існує проблема «перетягування» ресурсів до ліберальних російських медіа, які мають більше фінансування: близько 40 мільйонів доларів проти 15–16 мільйонів на весь білоруський сектор.

Споживання російського контенту призводить до зміни порядку денного: люди починають знати більше про виступ Юлії Навальної, ніж про діяльність білоруських лідерів чи внутрішні проблеми. Експерти вважають, що підтримка медіа є інвестицією в інформаційну безпеку всього регіону та єдиним способом зберегти ідентичність і свободу білорусів. У січні 2025 року «Репортери без кордонів» подали до Міжнародного кримінального суду позов проти Олександра Лукашенка, надавши докази систематичного тиску на медійників.

Для України це важливо, оскільки білоруські незалежні медіа залишаються джерелом альтернативної інформації про події в регіоні, зокрема про війну, та можуть впливати на громадську думку в Білорусі, що своєю чергою впливає на безпеку всього регіону.