O OpinionАналітика та думки про Україну

Чому в Польщі частішають напади на українців: пояснення експерта

·425 слівредакція
Чому в Польщі частішають напади на українців: пояснення експерта

Відкрита антиукраїнська риторика в Польщі перестала бути табу, а кількість зафіксованих правопорушень щодо українців зростає. Голова Об'єднання українців у Польщі пояснив, що стоїть за цими змінами.

У Польщі дедалі частіше фіксують випадки цькування та насильства щодо українців. За даними польської поліції, лише з початку 2026 року (станом на 26 серпня) задокументовано 356 правопорушень, пов'язаних із ненавистю до українців. Із них 204 — публічні образи або порушення тілесної недоторканності, ще 71 — насильство чи погрози.

Голова Об'єднання українців у Польщі Мирослав Скірка вважає, що така динаміка — не випадковість. На його думку, ключову роль відіграє антиміграційна риторика частини польських політиків та ультраправих медіа. «Люди просто лякаються, коли не знають, як справитись з такою кількістю іноземців. А цей страх часто є приводом для того, щоб політики використовували антиміграційну риторику для власних політичних цілей», — зазначив експерт.

Скірка наголошує: якщо одразу після 2022 року публічні антиукраїнські висловлювання вважалися неприйнятними, то тепер вони відображають настрої значної частини суспільства. Це, за його словами, результат тривалої роботи польських політиків і медіа, особливо правих. Водночас він зауважує, що випадки, коли українці почуваються в небезпеці, трапляються частіше, але не є масовими.

Попри зростання напруги, експерт наголошує: у Польщі немає суспільної згоди на агресію на національному ґрунті. Поліція реагує на такі інциденти, а офіційні особи, зокрема міністр внутрішніх справ Томаш Семоняк, запевняють, що винні понесуть сувору відповідальність. Варшава також залишається одним із найбільших військових союзників України: загальна вартість переданої військової допомоги перевищила 4,2 млрд євро.

Отже, нинішня ситуація — це не лише про міжособистісні конфлікти, а про ширші суспільні процеси, де політична риторика формує настрої. Для українців у Польщі це означає потребу бути обережнішими, а для обох країн — виклик у збереженні взаємної довіри.

Читайте також