Удари по складах і логістиці: як це може відбитися на цінах для українців

Про це йдеться в оцінках, які Financial Times наводить із посиланням на головну економістку київського інвестиційного банку Dragon Capital Олену Білан. За її словами, підприємства, чиї складські потужності постраждали від ударів, змушені відновлювати зруйновані об'єкти, шукати нові приміщення та перебудовувати маршрути доставки. Ці витрати неминуче тиснутимуть на ціни.

«Компаніям, які постраждали від ударів по складах, не залишиться іншого вибору, окрім як перекласти ці витрати на споживачів», – заявила Білан. Вона також зазначила, що цього року Україна навряд чи покаже економічне зростання, і описала поточний етап війни як виснаження, яке дедалі відчутніше позначається на економіці.

Останніми тижнями Росія посилила удари по об'єктах, пов'язаних із внутрішньою торгівлею та виробництвом: під атаки потрапляли торговельні центри, склади, розподільчі комплекси, підприємства й транспортна інфраструктура. Наслідки вже відчувають великі ритейлери, видавничі та фармацевтичні компанії, а також «Нова пошта». Окремою проблемою стала необхідність розосереджувати запаси: замість великих централізованих складів бізнес шукає менші приміщення, множить маршрути та створює додаткові запаси. Додаткові витрати виникають через оренду, транспортування та страхування ризиків.

Раніше були пошкоджені логістичні центри всіх провідних мереж супермаркетів. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький оцінював, що пошкодження складської інфраструктури може додати до вартості продуктів близько 2,5%, тоді як представники бізнесу не виключали й значно більшого подорожчання в окремих випадках.

Для покупців це вже не абстракція: у вересні в супермаркетах різних міст виникали перебої з асортиментом – на полицях бракувало круп, цукру, олії, м'яса, риби та інших позицій. У Києві, Львові, Хмельницькому, Миколаєві та Вінниці фіксували порожні полиці, хоча торговельні мережі наполягали, що йдеться про тимчасові перебої з окремими товарами, а не про загальний дефіцит продовольства. Представники ритейлу визнавали: пошкодження складів змушує перебудовувати постачання, а дорожча логістика з часом може відбитися на кінцевій ціні.

Наслідки не обмежуються магазинами. На початку вересня балістичні ракети пошкодили три найбільші металургійні підприємства, що залишалися в роботі, – на них припадало близько 90% виробництва сталі в Україні. Дрони також атакували залізничну інфраструктуру на заході країни: за даними FT, під час однієї з атак протягом 24 годин Росія застосувала близько 800 дронів. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив виданню, що через удари держава може втратити близько $1,5 млрд податкових надходжень, а блокада Чорного моря, за урядовими оцінками, коштує приблизно 1,5% ВВП.

Для споживачів така ситуація розгортається поступово: спершу це перебої з окремими товарами, далі – зростання витрат на їхнє зберігання та доставку. Частину цього навантаження бізнес закладатиме в ціну продукції. Іншими словами, удари по складах і логістиці – це не лише питання відновлення інфраструктури, а й чинник, який визначатиме, скільки українці платитимуть у магазинах найближчим часом.