Вибори в Берліні та Мекленбурзі: що означає зростання АдН для Німеччини

Дільниці в обох землях працюють з 8 до 18 години. У Мекленбурзі-Передній Померанії проголосувати можуть близько 1,3 мільйона людей, у Берліні — до 2,7 мільйона, включно з громадянами ЄС, які там мешкають. У столиці обирають Палату депутатів і дванадцять окружних зборів.

У Мекленбурзі-Передній Померанії соціологи прогнозують запеклу боротьбу між СДПН чинної прем'єрки Мануели Швезіг та АдН: їхні рейтинги різняться лише на кілька відсоткових пунктів. За прогнозами, ХДС через конкуренцію з боку АдН може навіть не подолати бар'єр входження до парламенту. Для порівняння: на виборах 2021 року СДПН здобула тут 39,6%, АдН — 16,7%, ХДС — 13,3%. Відтоді землею керує коаліція соціал-демократів та Лівої партії.

У Берліні за місця в Палаті депутатів змагаються партії на чолі з новим лідером СДПН Стефаном Крахом та очільником «Зелених» Вернером Графом. Однією з ключових тем кампанії в столиці, за словами експерта, стала проблема оренди житла. В обох землях цьогоріч уперше голосувати можуть підлітки від 16 років — раніше мінімальний вік на виборах до земельних парламентів становив 18 років.

Для всієї країни ці вибори мають ширше значення. Спостерігачі бачать у них показник настроїв напередодні майбутніх федеральних кампаній, адже підтримка АдН останніми тижнями зростала на тлі слабких рейтингів канцлера Фрідріха Мерца. Це змушує традиційні партії шукати нові підходи до виборця.

Окремий вимір — зовнішня політика. АдН традиційно виступає проти фінансової та військової допомоги Києву, тож результати голосування можуть вплинути на риторику партій щодо підтримки України. Напередодні виборів у Берліні співголова партії Аліса Вайдель заявила, що в разі приходу АдН до влади Німеччина припинить виплати Україні та депортує чоловіків мобілізаційного віку. За тиждень до голосування в столиці також відбулися протести з вимогами рішучих дій проти правого екстремізму та перегляду статусу партій, які підозрюють у праворадикальній діяльності.

Підсумок: результати в обох землях стануть не лише локальним зрізом настроїв, а й сигналом про те, наскільки сильно праві сили впливатимуть на подальший курс Німеччини — зокрема на її політику щодо України.