Вибори до Держдуми РФ: «Єдина Росія» зберігає більшість, але явка і цифри викликають питання

Голосування до нижньої палати російського парламенту тривало три дні й завершилося ввечері 19 вересня. За даними Центральної виборчої комісії РФ, явка на момент закриття дільниць о 20:55 становила 56,66%. Це помітно вище, ніж на попередніх парламентських виборах, що Кремль традиційно подає як свідчення легітимності кампанії.

Оприлюднені результати екзит-полів дають «Єдиній Росії» приблизно половину голосів. За оцінкою ВЦИОМ, партія набирає 49,4%, КПРФ — 14,2%, ЛДПР — 10,7%, «Нові люди» — 9,7%, «Справедлива Росія» — 6,6%. Інша соціологічна служба, ИНСОМАР, наводить дещо інші цифри: 52,8% у «Єдиної Росії», 14,8% у КПРФ, 9,9% у ЛДПР, 8,6% у «Нових людей» і 5,5% у «Справедливої Росії». Розбіжність між двома прогнозами сягає кількох відсоткових пунктів, що саме по собі є показовим.

Ще більший розрив демонструють офіційні дані. Після обробки 13,88% протоколів ЦВК РФ повідомила про 57,54% голосів за «Єдину Росію». Ця цифра помітно вища за результати екзит-полів, і в міру підрахунку бюлетенів вона може коригуватися. Для розуміння контексту: усі партії, які долають п'ятивідсотковий бар'єр, так чи інакше перебувають у межах системної лояльності до Кремля, тож ідеться радше про перерозподіл місць усередині контрольованого поля, а не про зміну політичного курсу.

Для Росії ці вибори мають і зовнішньополітичний вимір. Раніше аналітики, на яких посилалося агентство Reuters, зазначали, що кампанія передбачувано завершиться перемогою пропутінської партії, а до Думи можуть провести й учасників бойових дій, подаючи їх як приклад для решти громадян. На думку оглядачів, це здатне спонукати більше людей долучитися до війни, а саму перемогу на виборах Кремль може представити як «перевірку схвалення війни» — адже її наслідки пересічні росіяни відчувають дедалі відчутніше.

Інший погляд пропонує The Economist: видання називає парламентські вибори в РФ фарсом, у якому росіяни не надто хочуть брати участь. За оцінкою журналістів, Кремль послідовно перетворює демократичні інститути на імітацію, і цьогорічна кампанія досягла нового абсурдного мінімуму. Показово, що близько 70% росіян, за даними опитувань, вважають політичну ситуацію в країні напруженою або критичною, а сам виборчий процес дедалі більше переходить від цивільних чиновників до ФСБ.

Підсумок: «Єдина Росія» майже напевно збереже контроль над Держдумою, тож склад парламенту не принесе несподіванок ані для Росії, ані для її сусідів. Важливіше інше — те, як Кремль використає цей результат як сигнал про підтримку війни та внутрішню стабільність. Для України та Заходу це означає, що розраховувати на зміну політичного курсу Москви через виборчі процедури не варто.