Аналітична довідка як тригер для обшуків: чому практика БЕБ лякає інвесторів

Україна потребує близько 588 мільярдів доларів на відновлення, більшість із яких мають залучити від приватних інвесторів. Однак практика Бюро економічної безпеки, за якої кримінальні справи відкриваються на основі аналітичних висновків, а не доведених порушень, підриває довіру до правової системи.

За словами засновника miltech-фонду Романа Шульжика, безпідставні слідчі дії відлякують потенційних інвесторів. «Якщо ми зараз навіть цей мільярд-два, який ми отримуємо, закошмаримо всілякими ДБР та БЕБами, то ми викрадаємо нашу майбутню перемогу», — зазначив він. Нардеп Ярослав Железняк пояснює, що іноземний фонд не аналізує юридичні нюанси: «Він бачить одне — у компанію зайшли люди в балаклавах. Це очевидно погано... Нікого не цікавить, буде там вирок чи ні». Майже кожна п'ята скарга до Ради бізнес-омбудсмена стосується саме дій правоохоронців.

Механізм часто виглядає так: аналітик БЕБ формує документ із розрахунками ймовірних збитків, на основі якого детектив складає рапорт, і лише потім відкривається кримінальне провадження. Юрист Андрій Іщик наголошує: «Сам по собі цей документ не встановлює факту порушення податкового законодавства. Проте саме він миттєво стає юридичним тригером для блокування рахунків, обшуків і паралічу підприємства». Він додає, що аналітичний продукт не є доказом у кримінальному процесі, а лише близький до висновку спеціаліста, який не має такої сили.

Показовим є кейс авіагалузі. БЕБ розслідує справи щонайменше проти п'яти авіакомпаній, зокрема МАУ, «Константа», «Урга», Н3Operations та «Скайлайн», через трактування лізингових платежів як роялті. Слідчі ігнорують міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, а авіакомпанії успішно пройшли податкові перевірки — порушення виявили лише в одній. Заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Вікторія Касьян підтвердила: «За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки». Під ударом можуть опинитися близько 40 перевізників.

Проблема в тому, що податковий спір чи різне тлумачення норм не має автоматично перетворюватися на кримінальне переслідування. Для відповідальності за ст. 212 КК потрібен доведений умисел, а не просто розрахунки аналітика. Поки ж практика БЕБ створює ситуацію, коли бізнес стикається з обшуками та арештами рахунків ще до встановлення будь-якого порушення.

У підсумку це питання виходить за межі кримінального процесу. Від того, наскільки передбачуваним буде застосування законодавства, залежить готовність приватного капіталу вкладати кошти в українську економіку. Без змін у підходах правоохоронців країна ризикує втратити довіру інвесторів, які критично потрібні для відновлення.