Чому український геймдев потерпає більше за західний: ціни, війна та криза

Світовий ринок відеоігор опинився у складному становищі. З одного боку, Steam повідомляє, що більшість гравців досі використовують комп'ютери старші за п'ять років, а нове "залізо" купують дедалі повільніше. З іншого — виробники консолей підняли ціни на свою продукцію на 14–33% залежно від моделі та регіону, а ігри подорожчали на чверть. Це супроводжується хвилею скорочень у великих компаніях — від Microsoft і Ubisoft до Epic Games та Playrix.

Експерт Сергій Коршунов пояснює: зростання цін на комплектуючі — не новина. Раніше був бум майнінгу, тепер — штучний інтелект, який поглинає виробничі потужності пам'яті. Виробники спрямовують більшість продукції у дата-центри, тож ігрове обладнання дорожчає. Втім, справжнього дефіциту консолей, як у 2021 році, немає: компанії попереджають про подорожчання заздалегідь, тож охочі встигають купити за старою ціною.

Для розробників ігор ці коливання цін — не головна проблема. Більшість студій працюють із софтом, а не залізом, тож вони не можуть вплинути на вартість комплектуючих. Технології обирають не за новизною, а за компетенціями команди: якщо студія працює на Unity, вона не перейде на Unreal Engine просто тому, що це модно. Орієнтуються на середнє залізо, щоб охопити ширшу аудиторію.

Водночас ШІ вже активно використовують для здешевлення розробки. Українська студія AB Games створила плагін, який пришвидшує роботу художників на 30–50%. Але є й зворотний бік: автоматизація дозволяє скорочувати співробітників.

Головна криза в геймдеві, за словами експерта, — це наслідок "бульбашки" після пандемії. Тоді студії масово розширювали штати, а коли люди повернулися до звичного життя, кількість гравців зменшилася. Великі команди залишилися, і тепер індустрія здувається. В Україні до цього додається війна: аутсорс-компанії втрачають західних клієнтів через ризики обстрілів, блекаутів і мобілізації. Студії рятуються генераторами, відкривають офіси за кордоном, як GSC Game World у Празі, або облаштовують укриття, як Wargaming у Києві.

Попри все, українська галузь лишається потужною. Окрім відомих "Козаків", "Сталкера" та "Метро", є десятки менш помітних студій — Frogwares, AB Games, а також регіональні осередки Gameloft, Wargaming і Ubisoft. Аутсорсери, як-от Ulysses Graphics чи Pingle, працюють над світовими блокбастерами. Свіжий приклад — гра Dear Passengers, яка зібрала понад 2 мільйони вішлістів у Steam.

Підсумовуючи: зростання цін на залізо — не найбільша біда українських розробників. Вони давно навчилися працювати в екстремальних умовах. Але криза в індустрії, як і війна, ще далека від завершення, тож попереду нові випробування.